Подільський спеціальний навчально-реабілітаційний соціально-економічний коледж запрошує на навчання

завантажити

 

3 фільми про інклюзію у США



Детальніше…

Громадське обговорення!!! МОН представило новий Порядок про інклюзивне навчання

Міністерством освіти розроблений проект Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти.

Документ є осучасненою редакцією постанови Кабінету Міністрів від 15 серпня 2011 р. № 872«Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».

Порядок визначає вимоги до організації інклюзивного навчання у школах з метою реалізації права осіб з особливими освітніми потребами на загальну середню освіту, наближену до місця проживання, їх соціалізацію та інтеграцію в суспільство; залучення батьків до участі в освітньому процесі.

У Міністерстві освіти зазначають, що нова редакція документа направлена на вдосконалення механізму організації інклюзивної навчання учнів з особливими освітніми потребами.

Громадське обговорення триватиме до 31 травня 2019 року.

Зауваження та пропозиції можна надсилати на електронну адресу: nabochenko@mon.gov.ua.

Що там у сусідів. Досвід інклюзивної освіти в Польщі

Україну та Польщу часто порівнюють, адже після розпаду СРСР країни існували у схожих умовах. Щоправда, Польща почала рухатися швидше, зокрема і у впровадженні інклюзивної освіти. Цей тип навчання в сусідній країні почали практикувати на початку 90-х років минулого століття. Орієнтувалися на досвід Німеччини, де інклюзію впроваджували ще в 70-их. Що ж спільного та відмінного між інклюзивним навчанням в Україні та Польщі?

ТИПИ ШКІЛ

У Польщі навчальні заклади ділять на три типи: загальноосвітні, інтеграційні та спеціалізовані.

У загальноосвітніх школах у класі має бути не більше 20 дітей і тільки один вчитель, хоча трапляється і так, що разом навчаються тридцять дітей через відсутність вільних місць. У таких класах можуть навчатися одна-дві дитини з особливими освітніми потребами. Якщо батьки вирішили віддати дитину з інвалідністю в таку школу, то їм не можуть відмовити і натомість мають створити комфортні умови для навчання.

Щоправда, у таких школах, як правило, немає асистентів, тому навчання в загальноосвітніх школах Польщі підійде тим дітям з особливими освітніми потребами, які не потребують постійного супроводу та допомоги.

Натомість, в інтеграційних школах у таких класах того самого розміру можуть вчитися аж п’ять учнів з інвалідністю, а вчителю допомагає асистент. Від загальноосвітньої така школа відрізняється тим, що у ній також працюють фахівці, які допомагають дітям з особливими освітніми потребами. Спеціалізовані школи менш інклюзивні, ніж загальноосвітні та інтеграційні, адже в класі вчаться тільки діти з інвалідністю.

Тетяна Броніковська працює вихователькою та дитячим психологом у державній школі-садку в селищі Стшижовіце, що неподалік від Катовіце. Цей комплекс, де загалом навчаються більше 250 дітей, – інтеграційний, тобто діти з інвалідністю вчаться на рівні з іншими, а допомагають їм асистенти. У групі Тетяни 23 дітини, одна з них – з порушеннями опорного-рухового апарату. Як психолог жінка також працює й з іншим дітками з різними видами порушень.

“Я займаються з дітьми двічі на тиждень по півгодини, незалежно від їхніх особливих освітніх потреб, – розповідає Тетяна.

ПЕДАГОГИ ТА АСИСТЕНТИ

Перед тим, як приймати дитину з інвалідністю у свою групу, Тетяна спеціального навчання не проходила. Натомість, кожна дитина повинна мати поруч власного асистента з відповідною освітою, щоби зробити навчання максимально зручним та продуктивним для дитини й тим самим розвантажити вчителя, щоби йому було легше працювати у класі. Буває і так, що один асистент працює одразу з кількома дітьми у класі, але це залежить від рекомендацій спеціалістів та потреб дітей.

Детальніше…

Як оцінюватимуть особливі освітні потреби дітей в ІРЦ

У 2018 році Міністерство освіти і науки України закупило основний пакет методик для тестування дітей з особливими освітніми потребами на базі інклюзивно-ресурсних центрів. На основі результатів тестувань фахівці ІРЦ зможуть робити комплексні висновки для написання індивідуальних програм розвитку в школах. Детально про перелік та призначення методик розповідає керівник відділу адаптації та розробки тестів компанії “ОС Україна” Катерина Шкуропат.

 

– Які саме методики закупили для України і в чому їхня особливість?

До комплектів, які надійшли в кожен ІРЦ, входять 5 методик. Це методики для визначення інтелектуального рівня розвитку дитини, методика WISC-IV або Шкала Векслера для дітей – IV видання та методика Leiter-3, шкала продуктивності Лейтера – 3 видання. Ці методики спрямовані на визначення рівня інтелекту.

Методика Векслера містить вербальні тести, і її віковий діапазон застосування – від 6 до 16 років. Шкала Лейтера містить невербальні інструкції і завдання і не потребує вербальної комунікації з дитиною взагалі. Спочатку її створювали як методику для дітей з порушеннями слуху та мовлення, але вона знайшла широке застосування для дітей з аутизмом. Завдяки невербальному компоненту вона широко застосовується для осіб з абсолютно різними порушеннями. Її віковий діапазон – від 3 до 75+ років, тобто підходить і для дітей, і для дорослих.

Також є дві методики, спрямовані на визначення особливостей розвитку дітей з розладами аутистичного спектру – це PEP-3 та CASD.

PEP-3 розроблена в межах “TEACCH” (програма для навчання та роботи з дітьми з РАС та іншими розладами) і вузькоспрямована на дітей з РАС. Зараз є великий запит на оволодіння псидіагностичними інструментами, які можуть підтвердити або спростувати наявність у дитини РАС. Обережно вживаю слово “діагностичний”, тому що психологи не можуть ставити діагнози.

Отже, ми завжди наголошуємо, що за результатами роботи з будь-якою з методик ми не ставимо діагноз та не формулюємо жодних діагностичних рішень. Ми визначаємо поведінкові, когнітивні або емоційні прояви дитини. І ми кажемо про діагностування лише в контексті визначення особливостей. Ми не діагностуємо аутизм за PEP, а визначаємо поведінкові та когнітивні прояви. Саме в цьому перевага.

Сама методика виглядає як гра, схожа на набір іграшок. Але кожна іграшка – стимул, який спеціаліст дає дитині і фіксує її поведінкові реакції за чітким протоколом, на основі якого нараховуються бали. Кожна поведінкова реакція оцінюється певною кількістю балів, і вже виходячи з віку дитини, ці бали переводяться в певні показники.

Інша методика, спрямована на визначення проявів РАС у дітей, – це CASD, скрінінгова методика. Вона складається із запитань до батьків або спеціалістів, які проводять з дитиною найбільше часу. Тобто є кілька варіантів заповнення методики CASD: батьками, опікунами чи корекційними педагогами. Останнє можливо, але є небажаним, тому що запитання в методиці стосуються і деяких побутових аспектів поведінки дитини, прийому їжі, гігієни тощо.

Остання методика – опитувальник CONNERS-3. Вона потрібна для виявлення РДУГ (розладів дефіциту уваги та гіперактивності). Тест складається з трьох форм: для самої дитини, для батьків (опікунів) і вчителів-педагогів. Віковий діапазон для CONNERS-3 – від 6 до 16 років.

Аналіз результатів має відбутись мінімум за трьома формами. Дітям молодшого віку (6-7 років) форма самозвіту не надається. Замість неї додаткову форму мають дати або вчителю, або батькам чи опікунам. Загалом за CONNERS-3 може бути зібрано до 5 джерел інформації. Опитувальник містить трохи більше 100 запитань. Цінність CONNERS-3 в тому, що методика дає розуміння про функціонування дитини в різних контекстах.

– Чим зумовлений вибір саме цього комплекту методик?

П’ять діагностичних інструментів – це неповний перелік того, що має бути в кабінеті психолога. Це стартовий набір. Ці методики обирали переважно через процентне співвідношення порушень, які трапляються в дітей від 1 до 16 років. Це:

  • РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивність), який має принаймні одна дитина з класу в 30 дітей;
  • РАС (розлади аутистичного спектру) – одна дитина на 68, це світова статистика;
  • дислексія, дисграфія, дискалькулія (від 3% до 10%).

Також це світовий стандарт діагностики, і ми весь час на цьому наголошуємо. Я завжди розповідаю історію, коли батьки отримали можливість повезти дитину на діагностику до США. Заключення взяли із центру в Києві, який працював саме за цими методиками.

Висновок переклали англійською, і у США спеціалісти сказали продовжувати в тому ж дусі. Вони не просто підтвердили, а зрозуміли, що з дитиною робили, навіщо і які результати це дало. Це дуже важливо для інтеграції України в європейське суспільство. Це все начебто далекі від діагностики речі, але насправді ні. Ми як фахівці, які підвищують свою кваліфікацію, маємо зважати на іноземні джерела.

Детальніше…

Чим ІРЦ відрізняється від ПМПК (ІНФОГРАФІКА)

Які функції та недоліки психолого-медико-педагогічної-консультації? Які послуги безоплатно надає інклюзивно-ресурсний центр? Що включає комплексна оцінка особливих освітніх потреб дитини? Які переваги ІРЦ та з якого розрахунку їх утворюють? Відповіді на ці запитання ви знайдете в нашій новій інфографіці.

Пам`ятки для батьків

Як фінансується інклюзивна освіта (ІНФОГРАФІКА)

З яких грошей учителі та їхні асистенти отримують зарплатню і надбавки за роботу в інклюзивних класах? Хто оплачує корекційні заняття, і хто відповідає за архітектурну доступність шкіл? “Нова українська школа” дає відповіді на ці запитання в інфографіці.

Подяка від Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини ВНЗ «Університет «Україна»

Директор Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини ВНЗ «Університет «Україна» А.М. Старєва висловила слова щирої вдячності Личко Г.В., начальнику управління освіти Миколаївської міської ради, за сприяння в організації і проведенні порталу інклюзивних інновацій «Від рівних прав до рівних можливостей», що відбувся 11 квітня 2019 року на базі закладу.

Крім того, відзначено активну участь у заході педагогічним працівникам ЗДО №2, 60, 140; ЗЗСО №1, 15; СШМіПР «Академія дитячої творчості», комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр №2» Миколаївської міської ради.

Обговорення питань соціальної реабілітації дітей з інвалідністю

24.04.2019 о 10.00 у приміщенні Палацу творчості учнів м. Миколаєва відбудеться засідання міської координаційної ради з питань соціальної реабілітації дітей з інвалідністю.

На засіданні розглядатимуться питання соціалізації та розвитку творчого потенціалу дітей з особливими потребами у закладах позашкільної освіти та діяльності інклюзивно-ресурсних центрів міста Миколаєва.