Категорія: НОВИНИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

Детальніше…

Міністерством освіти розроблений проект Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти.

Документ є осучасненою редакцією постанови Кабінету Міністрів від 15 серпня 2011 р. № 872«Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».

Порядок визначає вимоги до організації інклюзивного навчання у школах з метою реалізації права осіб з особливими освітніми потребами на загальну середню освіту, наближену до місця проживання, їх соціалізацію та інтеграцію в суспільство; залучення батьків до участі в освітньому процесі.

У Міністерстві освіти зазначають, що нова редакція документа направлена на вдосконалення механізму організації інклюзивної навчання учнів з особливими освітніми потребами.

Громадське обговорення триватиме до 31 травня 2019 року.

Зауваження та пропозиції можна надсилати на електронну адресу: nabochenko@mon.gov.ua.

Україну та Польщу часто порівнюють, адже після розпаду СРСР країни існували у схожих умовах. Щоправда, Польща почала рухатися швидше, зокрема і у впровадженні інклюзивної освіти. Цей тип навчання в сусідній країні почали практикувати на початку 90-х років минулого століття. Орієнтувалися на досвід Німеччини, де інклюзію впроваджували ще в 70-их. Що ж спільного та відмінного між інклюзивним навчанням в Україні та Польщі?

ТИПИ ШКІЛ

У Польщі навчальні заклади ділять на три типи: загальноосвітні, інтеграційні та спеціалізовані.

У загальноосвітніх школах у класі має бути не більше 20 дітей і тільки один вчитель, хоча трапляється і так, що разом навчаються тридцять дітей через відсутність вільних місць. У таких класах можуть навчатися одна-дві дитини з особливими освітніми потребами. Якщо батьки вирішили віддати дитину з інвалідністю в таку школу, то їм не можуть відмовити і натомість мають створити комфортні умови для навчання.

Щоправда, у таких школах, як правило, немає асистентів, тому навчання в загальноосвітніх школах Польщі підійде тим дітям з особливими освітніми потребами, які не потребують постійного супроводу та допомоги.

Натомість, в інтеграційних школах у таких класах того самого розміру можуть вчитися аж п’ять учнів з інвалідністю, а вчителю допомагає асистент. Від загальноосвітньої така школа відрізняється тим, що у ній також працюють фахівці, які допомагають дітям з особливими освітніми потребами. Спеціалізовані школи менш інклюзивні, ніж загальноосвітні та інтеграційні, адже в класі вчаться тільки діти з інвалідністю.

Тетяна Броніковська працює вихователькою та дитячим психологом у державній школі-садку в селищі Стшижовіце, що неподалік від Катовіце. Цей комплекс, де загалом навчаються більше 250 дітей, – інтеграційний, тобто діти з інвалідністю вчаться на рівні з іншими, а допомагають їм асистенти. У групі Тетяни 23 дітини, одна з них – з порушеннями опорного-рухового апарату. Як психолог жінка також працює й з іншим дітками з різними видами порушень.

“Я займаються з дітьми двічі на тиждень по півгодини, незалежно від їхніх особливих освітніх потреб“, – розповідає Тетяна.

ПЕДАГОГИ ТА АСИСТЕНТИ

Перед тим, як приймати дитину з інвалідністю у свою групу, Тетяна спеціального навчання не проходила. Натомість, кожна дитина повинна мати поруч власного асистента з відповідною освітою, щоби зробити навчання максимально зручним та продуктивним для дитини й тим самим розвантажити вчителя, щоби йому було легше працювати у класі. Буває і так, що один асистент працює одразу з кількома дітьми у класі, але це залежить від рекомендацій спеціалістів та потреб дітей.

Детальніше…

У 2018 році Міністерство освіти і науки України закупило основний пакет методик для тестування дітей з особливими освітніми потребами на базі інклюзивно-ресурсних центрів. На основі результатів тестувань фахівці ІРЦ зможуть робити комплексні висновки для написання індивідуальних програм розвитку в школах. Детально про перелік та призначення методик розповідає керівник відділу адаптації та розробки тестів компанії “ОС Україна” Катерина Шкуропат.

– Які саме методики закупили для України і в чому їхня особливість?

До комплектів, які надійшли в кожен ІРЦ, входять 5 методик. Це методики для визначення інтелектуального рівня розвитку дитини, методика WISC-IV або Шкала Векслера для дітей – IV видання та методика Leiter-3, шкала продуктивності Лейтера – 3 видання. Ці методики спрямовані на визначення рівня інтелекту.

Методика Векслера містить вербальні тести, і її віковий діапазон застосування – від 6 до 16 років. Шкала Лейтера містить невербальні інструкції і завдання і не потребує вербальної комунікації з дитиною взагалі. Спочатку її створювали як методику для дітей з порушеннями слуху та мовлення, але вона знайшла широке застосування для дітей з аутизмом. Завдяки невербальному компоненту вона широко застосовується для осіб з абсолютно різними порушеннями. Її віковий діапазон – від 3 до 75+ років, тобто підходить і для дітей, і для дорослих.

Також є дві методики, спрямовані на визначення особливостей розвитку дітей з розладами аутистичного спектру – це PEP-3 та CASD.

PEP-3 розроблена в межах “TEACCH” (програма для навчання та роботи з дітьми з РАС та іншими розладами) і вузькоспрямована на дітей з РАС. Зараз є великий запит на оволодіння псидіагностичними інструментами, які можуть підтвердити або спростувати наявність у дитини РАС. Обережно вживаю слово “діагностичний”, тому що психологи не можуть ставити діагнози.

Отже, ми завжди наголошуємо, що за результатами роботи з будь-якою з методик ми не ставимо діагноз та не формулюємо жодних діагностичних рішень. Ми визначаємо поведінкові, когнітивні або емоційні прояви дитини. І ми кажемо про діагностування лише в контексті визначення особливостей. Ми не діагностуємо аутизм за PEP, а визначаємо поведінкові та когнітивні прояви. Саме в цьому перевага.

Сама методика виглядає як гра, схожа на набір іграшок. Але кожна іграшка – стимул, який спеціаліст дає дитині і фіксує її поведінкові реакції за чітким протоколом, на основі якого нараховуються бали. Кожна поведінкова реакція оцінюється певною кількістю балів, і вже виходячи з віку дитини, ці бали переводяться в певні показники.

Інша методика, спрямована на визначення проявів РАС у дітей, – це CASD, скрінінгова методика. Вона складається із запитань до батьків або спеціалістів, які проводять з дитиною найбільше часу. Тобто є кілька варіантів заповнення методики CASD: батьками, опікунами чи корекційними педагогами. Останнє можливо, але є небажаним, тому що запитання в методиці стосуються і деяких побутових аспектів поведінки дитини, прийому їжі, гігієни тощо.

Остання методика – опитувальник CONNERS-3. Вона потрібна для виявлення РДУГ (розладів дефіциту уваги та гіперактивності). Тест складається з трьох форм: для самої дитини, для батьків (опікунів) і вчителів-педагогів. Віковий діапазон для CONNERS-3 – від 6 до 16 років.

Аналіз результатів має відбутись мінімум за трьома формами. Дітям молодшого віку (6-7 років) форма самозвіту не надається. Замість неї додаткову форму мають дати або вчителю, або батькам чи опікунам. Загалом за CONNERS-3 може бути зібрано до 5 джерел інформації. Опитувальник містить трохи більше 100 запитань. Цінність CONNERS-3 в тому, що методика дає розуміння про функціонування дитини в різних контекстах.

– Чим зумовлений вибір саме цього комплекту методик?

П’ять діагностичних інструментів – це неповний перелік того, що має бути в кабінеті психолога. Це стартовий набір. Ці методики обирали переважно через процентне співвідношення порушень, які трапляються в дітей від 1 до 16 років. Це:

• РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивність), який має принаймні одна дитина з класу в 30 дітей;
• РАС (розлади аутистичного спектру) – одна дитина на 68, це світова статистика;
• дислексія, дисграфія, дискалькулія (від 3% до 10%).

Також це світовий стандарт діагностики, і ми весь час на цьому наголошуємо. Я завжди розповідаю історію, коли батьки отримали можливість повезти дитину на діагностику до США. Заключення взяли із центру в Києві, який працював саме за цими методиками.

Висновок переклали англійською, і у США спеціалісти сказали продовжувати в тому ж дусі. Вони не просто підтвердили, а зрозуміли, що з дитиною робили, навіщо і які результати це дало. Це дуже важливо для інтеграції України в європейське суспільство. Це все начебто далекі від діагностики речі, але насправді ні. Ми як фахівці, які підвищують свою кваліфікацію, маємо зважати на іноземні джерела.

Детальніше…

Які функції та недоліки психолого-медико-педагогічної-консультації? Які послуги безоплатно надає інклюзивно-ресурсний центр? Що включає комплексна оцінка особливих освітніх потреб дитини? Які переваги ІРЦ та з якого розрахунку їх утворюють? Відповіді на ці запитання ви знайдете в нашій новій інфографіці.

МОН оприлюднило першу серію відеороз’яснень про інклюзивне навчання. З неї батьки зможуть дізнатися про те, що таке інклюзивно-ресурсні центри, як до них звернутися і отримати допомогу фахівців.

Надалі Міністерство поширить ще три окремі ролики про механізми зарахування та відкриття інклюзивних груп на всіх ланках освіти від дошкілля до вишів.

У роликах з батьками говоритиме держексперт директорату інклюзивної та позашкільної освіти МОН Ольга Набоченко.

«Ми розуміємо, якою важливою є участь батьків дітей з особливими освітніми потребами у навчальному процесі. Саме тому підготували для них у форматі відео покрокову інструкцію з питань, які цікавлять їх найбільше. Що робити, куди і коли звертатись — все це ми пояснюємо”, — зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

З яких грошей учителі та їхні асистенти отримують зарплатню і надбавки за роботу в інклюзивних класах? Хто оплачує корекційні заняття, і хто відповідає за архітектурну доступність шкіл? “Нова українська школа” дає відповіді на ці запитання в інфографіці.

Директор Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини ВНЗ «Університет «Україна» А.М. Старєва висловила слова щирої вдячності Личко Г.В., начальнику управління освіти Миколаївської міської ради, за сприяння в організації і проведенні порталу інклюзивних інновацій «Від рівних прав до рівних можливостей», що відбувся 11 квітня 2019 року на базі закладу.

Крім того, відзначено активну участь у заході педагогічним працівникам ЗДО №2, 60, 140; ЗЗСО №1, 15; СШМіПР «Академія дитячої творчості», комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр №2» Миколаївської міської ради.

24.04.2019 о 10.00 у приміщенні Палацу творчості учнів м. Миколаєва відбудеться засідання міської координаційної ради з питань соціальної реабілітації дітей з інвалідністю.

На засіданні розглядатимуться питання соціалізації та розвитку творчого потенціалу дітей з особливими потребами у закладах позашкільної освіти та діяльності інклюзивно-ресурсних центрів міста Миколаєва.

19 квітня Інклюзивно-ресурсний центр №2 м. Миколаєва радо приймав майстрів із гуртка декоративно-ужиткового мистецтва Дитячого центру позашкільної роботи Корабельного району.

Керівники гуртків Колєсніченко Юлія Юріївна та Радченко Олена Миколаївна провели майстер-клас з виготовлення великодніх сувенірів з дітьми дошкільного віку «Хай буде з вами Великодня казка!».

Вихованці гуртків декоративно-ужиткового мистецтва зробили на заняттях корзинку і подарували Інклюзивно-ресурсному центру.