Адаптація і соціалізація дітей з ООП в умовах дитячо-учнівського колективу

Значна кількість запитів, що надходять до «Кабінету психолога» на «Всеосвіті» стосуються проблеми налагодження контакту з дітьми з особливими освітніми потребами, їхній адаптації до умов закладу, освітнього процесу та введення дитини у групу однолітків.

У вебінарі психологиня Олена Черниш розгляне умови ефективного мікросередовища, що сприяє адаптації й соціалізації дітей з #ООП у дошкільній групі й класі та запропонує практичні підходи для успішної адаптації дітей з ООП до колективу однолітків.

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ТА АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ КАТЕГОРІЙ

У дошкільному періоді діти з ООП соціалізуються найлегше. Так, дитина може мати свої особливості, що не дозволяють їй комунікувати з однолітками активно. Проте, зазвичай, поки дорослий не скаже дитині, що вона не є такою, як всі, вона навіть не звертатиме на це увагу.

Якщо у початковій школі вчитель не робить акцент на особливостях дитини, її приймають, однак батьки починають порівнювати дитину з іншими дітьми.

З адаптацією трохи складніше, адже вона передбачає цілий комплекс вмінь, вольових зусиль та певних особистісних компетенцій для того, щоб опанувати новий вид діяльності.

За словами психологині, усі діти з ООП, незважаючи на нозологію, важко адаптуються, і цей період може тривати від 1 року.

Можливі труднощі адаптації:

• комунікація;
• емоційно-вольові особливості;
• нездатність зчитувати соціальний контекст ситуації;
• соціальна наївність;
• поведінкові особливості.

Психологиня зазначає, що засоби та методи мають бути заснованими на індивідуальних підходах до дитини та бути спрямованими на максимальну адаптацію дитини до колективу й колективу до дитини. Тож варто пам’ятати про те, що цей процес є двостороннім.

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ДІТЬМИ З ООП?

Важливо спостерігати за напругою дитини: якщо ви бачите, що учень стомлюється – зменшуйте тривалість заняття. Зазвичай, дитина не може концентруватись на чомусь більше ніж 3 хвилини, тож заняття варто організовувати з врахуванням цієї особливості. Також можна самостійно дати дітям у корекційній групі завдання та перевірити стійкість концентрації уваги. За основу тут варто взяти саме ту дитину, в якої буде найкоротша тривалість концентрації.

Спікерка також радить таким дітям поступово входити у заклад освіти для кращої адаптації та налагоджувати якомога кращі стосунки з батьками.

Взагалі, якщо говорити про роботу з особами з особливими потребами, то варто дивитись на таку дитину у перспективі: якою вона вийде у самостійний світ, які знання їй будуть необхідні, адже варто звертати увагу саме на ті компетенції, які їй дадуть можливість жити.

ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ У ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ ТА СОЦІАЛІЗАЦІЇ. НА ЩО ЗВЕРТАТИ УВАГУ?

• Потреба у контакті з іншими дітьми/дорослими.
• Моторні особливості.
• Поведінкові особливості.
• Мовленнєві особливості.
• Підвищена чутливість до сенсорних стимулів.
• Емоційна холодність.
• Страх змін та новизни.
• Затримка формування навичок самообслуговування.
• Працездатність у дитини може бути нерівномірною.
• Такі діти не витримують труднощів та невдач.
• «Прив’язані» до дорослих.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ З ДІТЬМИ З ООП

1. Учні з раннім дитячим аутизмом важко пристосовуються до умов, які постійно змінюються. Саме тому організаційні особливості вдома та у закладі освіти мають бути максимально однаковими.
2. Послідовність та постійність у застосуванні вимог та правил, які мають бути максимально простими.
3. Інтенсивна корекція у дошкільному віці потрібна постійно.
4. Варто показувати схвалення відразу, коли дитина впоралась з діяльністю.
5. Неправильна поведінка швидко переростає у звичку.
6. Ніколи не показуйте своє невдоволення.
7. Варто запроваджувати «ритуали початку дня».

Для того, щоб дізнатись більше про адаптацію і соціалізацію дітей з особливими освітніми потребами в умовах дитячо-учнівського колективу переходьте за посиланням та переглядайте вебінар Олени Черниш.