Варіанти здобуття профосвіти мають бути гнучкими, – МОН

Учні закладів професійної освіти зможуть використовувати всі види інституційної форми навчання – денну, вечірню, заочну, дистанційну та мережеву. Роз’яснення щодо застосовування кожного виду інституційного навчання надано відповідним Положенням про інституційну форму здобуття професійної освіти, що затверджено Міністерством освіти і науки.

У Міносвіти наголошують, що затвердження документа дозволить учням будувати індивідуальну освітню траєкторію залежно від потреб, а також поєднувати теоретичне навчання з практичним на виробництві чи в іншому закладі.

«Зараз у закладах профосвіти застосовують елементи всього трьох видів інституційної форми – заочної, вечірньої та дистанційної. Адже тільки для них частково виписана нормативка. Водночас ми пропонуємо вчитися за мережевою формою, але інструменти, які б дозволяли її повноцінно застосовувати, відсутні. Ми хочемо, щоб сучасна професійна освіта могла відповідати на будь-які суспільні запити, тому варіанти для її отримання мають бути максимально гнучкими. Зараз ми пропонуємо базу, яка дозволить використовувати всі способи для навчання за інституційною формою, а ще – за дуальною», – зазначає заступник міністра освіти Петро Коржевський.

У Положенні докладно розписано, як саме має бути організовано навчання для кожної з форм.

Зокрема, денна або вечірня форма навчання передбачає постійну взаємодію учня з викладачем. Обираючи денне навчання, учень постійно відвідує заклад за розкладом і опановує професію за навчальним планом. Натомість вечірня форма є більш гнучкою і дозволяє скоротити час перебування у закладі освіти: теоретичний матеріал учень може засвоювати самостійно, а практичний – у закладі або на підприємстві.

Якщо учень працює за професією, яку здобуває за вечірньою формою, для нього може виписуватись індивідуальний навчальний план. Ще одна особливість навчання за цією формою – кількість учнів у групі. Для тих, хто навчається на бюджеті, кількість учнів у групі має складати від 15 до 30 осіб, для контрактників – за рішенням директора закладу.

Заочна форма навчання за цією формою покладає на учня відповідальність за самостійне опанування більшої частини теоретичного матеріалу. Термін навчання на заочній формі може бути не меншим, ніж за денною формою.

Відкрити групу, яка навчатиметься за заочною формою, у закладі професійної освіти зможуть за наявності від 12 до 30 учнів-бюджетників. Для контрактників їхня кількість визначається рішенням директора.

Пропонувати дистанційну форму навчання заклад профосвіти може за умови, коли має достатньо матеріально-технічних ресурсів та викладачів. Водночас дистанційне навчання у закладі може поєднуватися з іншими формами: частину матеріалу учень опановує самостійно або на підприємстві, далі – через дистанційну роботу з викладачем закладу.

Використовуючи мережеву форму навчання учні можуть здобувати освіту у кількох закладах одночасно. Зокрема, один з них – заклад професійної освіти – є базовим, інший – підприємство, виробництво або заклад освіти – додатковим. Перед стартом навчання всі учасники мають укласти договір, де чітко зазначені права та обов’язки кожної сторони.

Після завершення навчання базовий заклад професійної освіти має провести кваліфікаційну атестацію учнів та видати диплом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *