Вітаємо дружну родину МСШ “Академія дитячої творчості” з перемогою у ХХІІІ International School Media Competition в номінації “Кращий матеріал про Воїнів-Героїв”!!! Особлива подяка вчителю Олені Токаренко, випускнику школи Семенову Геннадію та творчому колективу, який працював над створенням цього відео! А ми хочемо надати слово Токаренко О.І., бо героями та авторами відео стали саме її учні. ” Не так давно писала роздум-коментарій про щастя батьків, а саме – що значить бути щасливою мамою. Але сьогодні хочеться написати про щасливу людину. Неправда буде, якщо скажу, що бути щасливою людиною – то достатньо бути просто щасливою мамою…Коли ти вчитель, то просто не маєш права не казати про своїх учнів. Так, я щаслива людина, бо в моєму житті є не тільки сім’я, а є ще шкільна родина. Я щаслива, бо в моєму житті є мої учні. І не важливо: чи вони двадцять п’ять років тому навчались у нашій школі, чи вчора стали випускниками, чи сьогодні вчаться в школі. Я щаслива, бо маю змогу зустрічати на життєвому шляху хороших людей… Маю змогу бачити , як зі звичайних хлопчиків і дівчаток виростають справжні громадяни нашої держави, хороші друзі, відповідальні батьки. Щаслива, бо маю змогу пишатися своїми учнями.
Сьогодні хочеться розповісти про декого з них … Майже тридцять років, як знаю Олександр Смирнов. Сьогодні це вже не просто Сашко, сьогодні це Олександр Ігорович Смирнов. Відома людина не тільки в Миколаєві, Україні, а й у світі. Так, так… Бо Олександр Ігорович ще й відомий у нас історик, археолог. Людина, яка завжди допоможе, знайде спільну мову з дітьми, зацікавить їх, дасть слушну пораду В нього завжди є час для зустрічі зі школярами нашої школи, проведення екскурсії до Дикого Саду, музею, організації археологічної експедицію і для студентів, і для учнів. Не зміг Олександр не відгукнутись і на велику біду в 2014 році. Одним із перших був у зоні АТО…І школярі, яким він проводив екскурсії, уже подумки підтримували «нашого Олександра Ігоровича». Намагались підтримувати і листами, і оберегами, і підбадьорювали вже тоді, коли Олександр Ігорович був поранений, лежав у госпіталі. І хочеться сказати СПАСИБІ всій шкільній родині, яка тоді відгукнулась на цю біду. Велика шкільна родина – це і ті , хто вже не навчається в школі, це випускники, які відгукнулись на цю біду. Сьогодні Олександр Ігорович повернувся в мирне життя, він знову проводить зустрічі з учнями. Тому, коли оголосили в школі про участь у проекті «Герой нашого часу», в моїх учнів не було іншої думки, як розповісти про Олександра Ігоровича. Так виник фільм «Герой нашого часу». Фільм, який був створений моїм добрим, відповідальним , талановитим, щирим учнем Геннадієм Семеновим. Звичайно, що працював він з однокласниками над цим проектом. Стрічку створювали для того, щоб розповісти в школі учням, вчителям, батькам про випускників школи, які захищають нашу країну сьогодні. Фільм про Смирнова О.І… Про те, що людина з мирною професією – історик, археолог – змушена взяти зброю в руки, щоб захищати нас, мир, історію, захищати Україну. Режисеру фільму Г. Семенову і групі однодумців – однокласників вдалося дійсно створити розповідь про події на Сході України. І дійсно, я сьогодні щаслива мама,бабуся, щасливий учитель – щаслива людина, бо маю таких хороших , талановитих дітей. Щаслива, бо в тому , що вони такі , і є частинка мого життя, моєї праці…
