Дитинства останній дзвінок (ЗЗСО №28)

Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Цього свята немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного випускника.

Аби розділити радість шкільної громади, пригадати хвилюючі миті зі свого дитинства до школи завітали депутат Миколаївської міської ради Жайворонок С.І., заступник голови профспілкового комітету заводу «Зоря-Машпроект» Трибрат Є.О., завідуюча ЗДО №50 Янковська Т.І.

З вітальним словом до великої шкільної родини звернулася директор школи Звоник Віра Іванівна, яка не тільки розповіла про здобутки розумних, талановитих і творчих здобувачів освіти закладу, а й нагородила почесними грамотами переможців ІІ та ІІІ турів усеукраїнських предметних олімпіад, міських конкурсів. Віра Іванівна побажала всім дітям, педагогам, батькам веселих літніх канікул, гарного відпочинку, а випускникам – здійснення їх заповітних мрій на шляху до вибору майбутнього фаху.

Будь-яке свято у закладі освіти вирізняється оригінальністю і традиційно супроводжується яскравими виступами талановитих дітей. Під час урочистої лінійки можна було побачити і парад випускників, які гордо крокували дорогою з вишитих рушників, турботливо простелених їхніми батьками, і «сонячний» флешмоб з елементами паркуру від школярів 5-10-х класів. Зачарувала всіх присутніх своїм прекрасним голосом учениця 6-В класу, Борулько Дар’я, яка виконала пісню «Бери своє».

Здавалось, усім має бути радісно на душі, адже скоро настане літня весела пора, та чомусь притихли наші випускники і з якимось зачаруванням спостерігали за всім, що відбувається навколо. З напутніми словами звернулися до найстарших учнів школи батьки, подарувавши разом з мудрими настановами на щастя-долю вишитий рушник і коровай на ньому.

І ось мелодія вже запросила одинадцятикласників на шкільний вальс, закружляла і зупинила в німому очікуванні… Полетіли в небо мільйони мрій і сподівань…

…Останній дзвінок – надія і радість переплелися в душах школярів і їхніх батьків. Скільки було в ньому спогадів, мрій і сподівань, радості та світлої печалі… Почувши його, випускники зі смутком згадали прожиті шкільні роки і те, що їх уже не вернути назад, як ніколи відчули, що школа для кожного – це рідний дім, адже вони тут виросли.

Ось голосистий дзвоник калатає,

У дорогу всіх вас проводжає,

Удачі, щастя й перемог бажає.

Нехай же радість з вами поруч

Іде праворуч і ліворуч.

На останній ваш урок

Продзвенів шкільний дзвінок.

Всім бажає він в останній раз

У добрий путь і в добрий час!