Пам’яті працівникам освіти Миколаєва,
які загинули через російську збройну агресію

ІГОР   МАТЕЙЧИК
Працівник управління освіти Миколаївської міської ради

Його життя – це історія про вчителя, який став воїном, і про воїна, який назавжди залишився вчителем для всіх нас.

Лейтенант, командир 1 кулеметного взводу 1 стрілецької роти, доброволець із перших місяців повномасштабної війни з позивним «Вчитель».

Матейчик Ігор Олегович загинув 17 жовтня 2022 року в селищі Сухий Ставок Бериславського району Херсонської області, виконуючи бойове завдання на Херсонському напрямку. 

Дізнатись більше...

Народився Ігор Матейчик 19 травня 1988 року в Миколаєві. Закінчив Миколаївський державний університет імені В. Сухомлинського  у 2010 році за спеціальністю «викладач допризовної підготовки, практичний психолог у закладах освіти». Другу вищу освіту здобув у Чорноморському національному університеті імені Петра Могили за спеціальністю «тренер-викладач з обраного виду спорту». Освітянській справі присвятив 13 років свого життя.

Професійний шлях розпочав керівником гуртка в Миколаївському клубі юних моряків із флотилією. Працював у Миколаївській спеціалізованій школі-інтернаті №3, у Миколаївській гімназії №31, у Миколаївському ліцеї №38 імені Володимира Дмитровича Чайки, де викладав предмет «Захист Вітчизни» та фізичну культуру.

У лютому 2019 року почав працювати головним спеціалістом управління освіти Миколаївської міської ради. У роботі вирізнявся ініціативністю та відданістю справі. Він був джерелом нових ідей, умів об’єднати навколо себе педагогів, надихнути молодь і допомогти досвідченим фахівцям побачити нові можливості для розвитку. Організовував і проводив військово-патріотичні та спортивні заходи в місті й області, завжди ставлячи в центр уваги інтереси дітей. Прагнув змінювати освіту, робити її сучасною, живою та такою, що виховує відповідальних громадян.

У квітні 2022 року Ігор Матейчик добровільно прийшов до військкомату. Для нього слова про любов до України ніколи не були формальністю. Він навчав учнів бути сміливими, готовими боронити свою країну – і сам довів це власним прикладом. Воював на Херсонському напрямку, брав участь у звільненні правобережжя Дніпра на Херсонщині.

Сильний, надійний, відповідальний, доброзичливий – таким його пам’ятають колеги, друзі та учні. Він умів підтримати, підставити плече, взяти на себе відповідальність у найскладніший момент.

Матейчик Ігор Олегович загинув, захищаючи Україну.

Його життя – це історія про вчителя, який став воїном, і про воїна, який назавжди залишився вчителем для всіх нас.

Ігорю Матейчику посмертно присвоєно орден «За мужність» ІІІ ступеня, Почесна відзнака «За оборону Миколаєва».

Герої не вмирають.

СЕРГІЙ ВАСИЛЕНКО
Вчитель фізичної культури в Миколаївській гімназії №52 

Його життєвий шлях – це шлях сили, відповідальності та відданості Україні.
Учитель, який виховував характер. Воїн, який власним життям підтвердив свої уроки.

Лейтенант, військовослужбовець 28 механізованого батальйону військової частини А0666, Сергій Василенко став до захисту держави, коли країна цього потребувала найбільше.

Василенко Сергій Олександрович загинув 24 березня 2023 року в населеному пункті Курдюмівка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання.

Дізнатись більше...

Народився Сергій Василенко 24 січня 1982 року в Миколаєві. Закінчив Миколаївський державний університет імені В.О. Сухомлинського за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти». Здобув кваліфікацію вчителя фізичної культури, допризовної підготовки, валеології та туристичної роботи.

Освітянській справі присвятив майже двадцять років життя. Професійний шлях розпочав у 2004 році в Миколаївській гімназії №36. З 2017 по 2023 рік працював учителем фізичної культури у Миколаївській гімназії №52.

Він навчав дітей бути сильними – фізично і духовно. Вчив не здаватися, тримати удар, працювати в команді та відповідати за свої вчинки. Його уроки були не лише про спорт – вони були про характер, витривалість, гідність і любов до рідної землі.

Коли настав час захищати Україну, Сергій не залишився осторонь. Він добровільно став до лав Збройних Сил України, служив у складі 28 механізованого батальйону військової частини А0666.

Загинув унаслідок влучання керованої авіаційної бомби по бойовій позиції.

У 2024 році Сергію Василенку посмертно присвоєно орден «За мужність» ІІІ ступеня.

Сильний, врівноважений, справедливий, надійний – таким його пам’ятають колеги та учні. Він умів підтримати словом і прикладом, умів повести за собою, умів бути опорою.

Його життя – це історія про вчителя, який став воїном, і про воїна, який до останнього залишався вірним своїм принципам.

Світла пам’ять.

Герої не вмирають.