Будні юних журналістів

Дистанційно про актуальність на прикладі творчої лабораторії Віки Кудряшової – студентки інституту журналістики КНУ ім.. Т.Г.Шевченка.

Вихованцям гуртка «Школа журналістики» дистанційні заняття не новина. Вони логічна та природна частина вивчення основ професії ще з далеко до карантинних часів. Фактично без дистанційного навчання діти не можуть обійтися, так як журналістика – жива, динамічна справа, що тримається на подіях навколо них. Тому для того, щоб встигнути за калейдоскопом змін довкола, усі способи навчання йдуть у діло: тут і спостереження, і написання, і перегляд відео, і передача інформації на відстані, і он-лайн наповнення Інтернет видання «NIKODAY» То ж закономірним стало продовження вивчення улюбленої справи на відстані під час вимушеного перебування вдома з приводу коронавірусу.

Здобувачі освіти у режимі індивідуального спілкування з керівником гуртка М.Б.Полупановою (мобільний телефон, відео зв’язок через Вайбер) зайнялися вивченням такої функції журналістики як позитивний психологічний вплив на читачів. І тема для цього виявилася вкрай актуальною: на власному прикладі юні автори радять чим зайнятися під час карантину з приводу коронавірусу. Спочатку на сторінці Віки Кудряшової – студентки інституту журналістики КНУ ім.. Т.Г.Шевченка (ФБ) ретельно ознайомилися з авторським стилем та різноманіттям видів занять старшої подруги (у свій час Віка відвідувала гурток) під час карантину. Потім зайнялися вивченням особливостей власного характеру і зрозуміли до якого виду він відноситься, тобто ми інтро- чи екстраверти. А від так переглянули власний розклад карантинного дня, щоб він був максимально корисним для кожного вихованця гуртка. І вже після самоорганізації перейшли до написання дописів з порадами про раціональне використання часу під час карантину на основі власного досвіду.

Цікаво, що для спілкування з читачами діти обрали структуровані тексти, що подобаються багатьом відвідувачам публіка «Нікодей», авторами якого і являються вихованці «Школи журналістики». Тобто вони лаконічно (буквально за номерами) переховують види занять, якими наповнене їх життя на карантині та радять кращі з них читачам. Так Аня Алєксєва ділиться, що «…скучила за школою, однокласниками та перервами. Та сумувати не треба, можна під час карантину вигадати гру про найкращу школу в світі. І в ній на уявній перерві грати з братиком або сестричкою». «Можна проводити час на свіжому повітрі , якщо є така можливість, що я і роблю майже кожного дня, але дотримуюсь рекомендацій щодо запобіганню інфікування цим новим злим вірусом», – радить Варя Ахмедова. А Даша Кушнір переконує: «В першу чергу потрібно присвяти свій час домашній роботі, і я точно знаю у тебе її дуже багато. Творчі люби можуть помалювати, виготовити поробку. Помріяти про плани на літо ніколи не завадить. Отже, вибір за тобою, ровеснику». «Як нам складно не буде, треба виконувати завдання вчителів, щоб продовжувати навчання . Як нам не буде складно, потрібно жити, не зважаючи ні на що», – мудро радить Лєра Могильникова. «До речі, спостереження за навколишнім середовищем допомагає релаксувати. Почуєш спів пташок та миттєво забудеш про проблеми. Поки що в сірих тонах березня видніється зелена травичка та різнокольорові квітки», – ось таким ліриком і психологом водночас виявився Максим Нестеренко. А Маша Лисенко за фізичні вправи в час карантину: «Але ж і в зал не можу піти на мої улюблені тренування з групою дівчат-одноліток. Тож доводиться займатися вдома. Допомагає мені Інтернет і гарна програма “Pinterest” , її можна завантажити з будь-якого телефону. Вона допоможе і манікюр цікавий знайти, і ідеї для фото, а головне спеціальні вправи на будь-яку групу м’язів. Тож завантажуйте, рекомендую»

І читачі дослухаються до порад. Як свідчить статистика пабліка та вдячні відгуки і лайки під дописами, вони охоче користуються порадами юних авторів, навіть поширюють їх. А ті в свою чергу наочно розуміють як їх слово впливає на читача та формує громадську думку.

Отже, дистанційне навчання юних журналістів будується за принципом «Два в одному»: і прогалин у знаннях вони не мають через карантин, і з користю використовують час вимушеного перебування без стаціонарного навчання у визначенні дні в БТДЮ.

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *