Розвиток творчого мислення учнів НУШ: вправи і задачі

Розвиток у молодших школярів творчого мислення та формування в них нестандартного й оригінального підходу до розв’язання завдань.

Творче мислення – це оригінальність і незвичність висловлюваних ідей, прагнення до інтелектуальної новизни у вирішенні завдання (проблеми), здатність бачити предмет під новим кутом зору і продукувати ідеї.

Для розвитку творчого мислення школярів у процесі навчання Тетяна Здравчева – дефектологиня, практична психологиня, вчителька початкових класів – пропонує такі типи нестандартних завдань:

  • розв’язування вправ на розвиток уміння висловлювати здогадки, припущення, доводити істинність певних тверджень;
  • збагачення навчального матеріалу завданнями комбінаторного типу та задачами з логічним навантаженням;
  • використання цікавинок на уроках. Наприклад: завдання для інтелектуального самовдосконалення, головоломки, ігрові вправи, задачі-вірші, вірші з «хитрою» римою тощо.

Під час використання матеріалу потрібно зважати на такі рекомендації:

  1. На уроці додаткові вправи мають грунтуватись на використанні життєвого досвіду дитини;
  2. Не обов’язково, щоб учень розв’язав нестандартну задачу самостійно, важливо створювати такі ситуації, щоб він подумав над задачею, спробував її розв’язати.
  3. Під час самостійного розв’язання творчих вправ не варто обмежувати дітей у виборі способів їх розв’язання.
  4. Бажано максимально заохочувати пошуки різних способів розв’язання задач, знаходити серед них найраціональніші.
  5. Не слід підказувати хід розв’язування, значно важливіше правильно спрямувати думку учня, головне – сам процес генерування творчих ідей.

Одним із завдань теми вебінару пракичної психологині Тетяни Здравчевої, який відбувся вчора, – сприяти покращенню вродженених методів мислення: метод спроб та помилок (МСіП), здоровий глузд, мислення за аналогією, мислення за асоціацією.

Мислення методом спроб та помилок зароджується в ранньому дитинстві коли дитина починає пізнавати світ: торкається руками, пробує, дивиться, слухає – накопичує образи і поняття, шукає зв’язки між своїми діями і результатами цих дій. У процесі накопичення досвіду і знань, малюк поступово переходить від наочно-дійового та наочно-образного мислення до більш складних видів: абстрактно-понятійного і логічного. 

Переваги МСіП: 

  • цьому методу не потрібно спеціально навчатись
  • методична простота розв’язку («А що, як спробувати зробити так?»)
  • задовільно розв’язуються прості задачі
  • вчить наполегливості та терпінню.

Головний недолік МСіП полягає в тому, що відсутні прийоми і способи, які допомагали б проникнути в підкірку та вилучити звідти сильну ідею розв’язку. 

Розвивати здоровий глузд можна за допомогою розв’язку задач на кмітливість.

Добірка задач на кмітливість: 

1. У ставку плавало 5 качок. Дві з них пірнули. Скільки качок залишилось у ставку?

2. Маса гусака – 2 кілограми. Скільки він важитиме, коли стане на одну ногу?

3. З-під воріт виглядає 8 собачих лап. Скільки собак за воротами?

4. Скільки кінців у однієї палиці? А у половини палиці?

5. Мама розрізала шоколадний батончик на три частини. Скільки розрізів їй довелось зробити?

6. Сашко і Сергійко гралися у дворі. Під камінцем вони знайшли дві копійки. Скільки копійок знайшов би Сашко, якби грався сам?

7. Сергійко йшов берегом річки і ніс у рюкзаку ключі, кросівки, м’яч та цукерки. Спіткнувся і все це впустив у воду. Що з цих речей буде легко дістати? Що важко? А що взагалі неможливо?

8. Коли Миколі було 4 роки, Олегу було 5 років. Тепер Миколі 5 років. Скільки років Олегу?

Одним з недоліків здорового глузду є те, що він не бере до уваги фантазію. А це часто призводить до ситуації коли знання є, але задача не розв’язується, бо варто «увімкнути» фантазію.  

Мислення за аналогією

Умовиводи за аналогією – це отримання знань про маловивчений предмет шляхом переносу на нього знань про подібне до нього за суттєвими ознаками.

Розрізняють декілька видів аналогій: 

  • за властивостями (м’яке, рідке, солодке, кругле тощо)
  • за функцією (нора-дім-гніздо; зуб-різець-ніж.)
  • за образами
  • за відношеннями різної природи

Як розвивати у дітей навички мислення за аналогією

Так як аналогія – це схожість предметів і явищ за певними властивостями та ознаками, слід спочатку навчити дітей визначати властивості і ознаки предметів, навчити їх порівнювати та класифікувати.

Вправи на розвиток мислення за аналогією:

Завдання – назвати вид аналогії:

1. серце – насос (за функцією)

2. сонце – горошина (за формою)

3. бритва – коса (за функцією)

4. вітер – вентилятор (за функцією)

5. фото – картина (за образом)

6. дихання – горіння (за спільними процесами)

7. трактор – кінь (за функцією)

8. шкура – шуба (за функцією)

Різновид вправи:

Школа – навчання, лікарня – …. Лікування

За матеріалом:

Ніж – … сталь

Стіл – … дерево

За функцією:

Паротяг – …вагон

Кінь – … віз

За антонімом:

Бігти – … стояти; кричати –… мовчати.

Мислення за асоціацією

Асоціація – це зв’язок між окремими уявленнями, при якому одне з уявлень викликає інше. Виникає «місток» між розв’язуваною задачею і вихідними ознаками чи властивостями іншого об’єкта. Цим іншим об’єктом може бути будь-що: системи з живої чи неживої природи, казкові персонажі, будь-які спогади, образ чи символ, навіть запах чи звук.

Якщо аналогія – це схожість, аналіз – це розчленування, то асоціація – це зв’язування якихось властивостей, якостей, може бути навіть дуже далеких. Тому асоціативне мислення – це ще й творчий синтез.

Цілі асоціативного мислення:

1. створення нових оригінальних ідей

2. створення смислових зв’язків

3. стимуляція уяви

4. покращення запам’ятовування і пригадування

Вправи для розвитку асоціативного мислення

Вправа 1. Назвіть дитині будь-який предмет, явище, істоту та попросіть описати його по пам’яті. Вихованцеві варто ставити допоміжні запитання, – це допоможе малюку на початку справитись із завданням. Слід зауважити, що головна умова розповіді-опису – це асоціативні порівняння. Наприклад, круглий як…, великий як…, слизький як…,  і т.д.

Вправа 2. Складання асоціативних ланцюжків. Ланцюг асоціацій починає будь-яке слово-символ або образ. Потім промовляється наступне слово, що вільно виникло за асоціацією і так далі.

Вправа 3. Дається два слова. Потрібно знайти ланцюжок слів-образів, які би починалися першим словом і закінчувалися другим. Наприклад, море – тролейбус, або вітрило – помідор.

Вправа 4. Гра «Данетка». На столі розкладається багато предметів або картинок. Учням ставлять запитання: «Який предмет я загадав/ла?» Можливі допоміжні запитання:

  • Предмет (картинка) лежить в правій стороні стола? «Так»
  • Предмет (картинка) лежить у верхньому куті стола? «Ні» і т.д.

Скоротивши поле пошуку за «місцем знаходження на столі» можна використовувати видові ознаки: форма, колір, вага…

Вміння ставити  запитання

Вправа 1. Дітей ділять на 2 групи. Кожній групі показують свою репродукцію стільки часу, скільки потрібно дітям. Потім зображення першої групи передають другій групі дітей, і вони ставлять запитання за картинкою про всі деталі учасникам другої групи. Потім роблять навпаки. Та команда, яка відповіла на всі питання, вважається переможницею.

Допитливість у дітей – це норма, навіть одна з ознак обдарованості, тому дуже добре, доли дитина ставить запитання, і тривожно, коли не ставить.

Щоб діти не боялися ставити запитання, потрібно переконати їх в тому, що чогось не знати – зовсімне соромно: соромно не знати, якщо можна дізнатись. Потрібно хвалити малюків не лише за правильні відповіді, а й за хороші запитання. Хочеш бути розумним – став запитання.

Вправа, що вимагає скласти ієрархію частин

Необхідно, щоб кожна наступна частина була частиною попередньої.

1. Дзвінок, кермо, важіль керма, рама, велосипед, кришка дзвінка.

2. Рукав, пальто, шафа з одягом, нитки, ґудзик, меблі, квартира, будинок.

3. Олівець, пенал, портфель, грифель, школа, клас.

Вправа «Що посередині?»

Наприклад: колесо – ? – транспорт. Відповідь: колесо – автомобіль – транспорт.

1. Ганок – ? – село; яблуко – ? – сад; шнурок – ? – взуття; лист – ? – дерево; Сторінка – ? – бібліотека; Шкаралупа – ? – курка; вітрило – ? – корабель.

Вправа «Я  винахідливий оптиміст»

Гуляти добре тому, що….

…Стаєш румяним і здоровим.

Ставати здоровим добре, тому, що …

… можна встигнути багато чого зробити.

Встигнути багато зробити – добре, тому, що…

…можна принести багато користі.

Принести користь – це добре, тому, що…

… люди будуть вдячні.

Люди будуть вдячні – це добре, тому, що …

… вони будуть почувати себе щасливими.

Почувати себе щасливим – це добре, тому, що …

… бути щасливим – це смисл життя.

Вправа «Два невиправні песимісти»

Гуляти погано, тому, що…

… можна застудитися.

Застудитися – це погано, бо…

…можна захворіти.

Захворіти – це погано, тому, що…

… потрапиш в лікарню.

Потрапити в лікарню погано, тому, що…

… тому, що там дають гіркі пігулки.

Гіркі пігулки – це погано, тому, що…

… отримуєш неприємні відчуття.

Неприємні відчуття – це погано, бо…

… не відчуваєш себе щасливим.

Бути нещасним – це погано, тому, що…

… життя стає сумним і нудним.

Вправа на розв’язання протиріч «оберни шкоду на користь»

Промочити ноги – це ПОГАНО, тому, що…

Можна захворіти

Захворіти – це ДОБРЕ, тому, що…

Не потрібно ходити до школи.

Не ходити в школу – це ПОГАНО, тому, що…

Нудно сидіти вдома

Сидіти вдома – це ДОБРЕ, тому, що …

Бо можна багато гратись. І т.д.

Отже, використовуючи вправи та завдання на розвиток творчого мислення, задіюючи в освітньому процесі основні види мислення і способи розв’язання творчих задач, ми розвиваємо мисленнєві здібності дітей. 


Якщо вам сподобався цей матеріал, радимо переглянути вебінар Тетяни Здравчевої повністю. Спікерка розповіла розкрила особливості роботи з матеріалом, описаним вище. За бажанням, наприкінці вебінару ви можете пройти тестування і замовити сертифікат про участь! 

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *