Вже за три тижні учні складатимуть ЗНО з історії України. Аби успішно скласти іспит, діти мають засвоїти величезну кількість дат, подій та персоналій. Вивчити такий обширний матеріал самотужки – дуже складно. У цьому їм мають допомогти вчителі.
Як ефективно підготуватися до ЗНО з історії України? Які особливості сертифікаційної роботи ЗНО? Як скласти план роботи на рік з підготовки до тестування?
На ці питання відподає викладачка історії, власниця освітньої агенції «SMART CaT», фахівчиня з впровадження прикладних ігор в закладах освіти, викладачка ЗВО, Ірина Борисівна Левинська.
Зовнішнє незалежне оцінювання з історії України – найпопулярніше тестування, яке стоїть поряд з математикою та українською мовою.
ЗНО з історії – це тест, який вміщує в собі теми зі шкільної програми за період 7-11 класу.
Виконати всі завдання учні мають встигнути за 150 хвилин.
60 завдань розділені на дві частини:
- Історія України 20 – початку 21 століття;
- Історія України від найдавніших часів до кінця 19 століття.
Під час вебінара я розповім про те, яким чином вчителі або викладачі коледжу можуть допомогти учням скласти гарно ЗНО, але при цьому мінімально витрати свій час. Моя мета – дати вам практичні рекомендації, яким чином можна отримати кращий результат з меншими витратами ваших ресурсів. Особливо, поради будуть корисні тим, хто працюватиме наступного року з 10-ми та 11-ми класами, – зазначила фацівчиня.
Яка головна проблема ЗНО з історії?
В теорії ЗНО перевіряє ті компетентності, які діти набувають в процесі опанування шкільної програми. Але практика дещо відрізняється від теоорії, тому що сама програма ЗНО не ідеально ідентична шкільній програмі, розповідає Ірина Борисівна.
В процесі викладацької діяльності є два ключові моменти: або виконувати шкільну програму, або готуватися до ЗНО. Я розумію, що в кожному навчальному закладі до цього підходять по-різному. Є різні методики підготовки до ЗНО. Добре, коли в учня є репетитор, з яким можна один на один все обговорити, але зазвичай ми працюємо з великою кількістю учнів. Всі вони дуже різні– за стилем сприйняття інформації, темпом, рівнем підготовки, тому підібрати для всіх універсальну методику достатньо складно, – говорить фахівчиня.
Найбільша проблема, яка істотно позначається на результатах підготовки до ЗНО – це те, що підручники недостатньо формують загальну історичну компетентність.
Я є критиком підручників, бо діти отримують трохи відірвані між собою історичні факти, їм важко зв’язати їх в одну єдину картину, тому має бути загально-історична канва подачі історії, яка б була сучасною, дієвою і дозволяла формувати цілісну картину, – переконана викладачка.
Програма ЗНО з історії України
Затверджується за 9-10 місяців до ЗНО
Діюча програма містить 32 теми: від появи людини до 2018 року.
До програми додається: перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва – ікона, храми, скульптури, будинки тощо
Список персоналій для візуального розпізнавання – портрети діячів.
Щороку ці програми коректуються, тому готуючись до ЗНО, звертайте увагу на зміни в програмах, їх треба детально переглядати, щоб не перевантажувати ані себе, ані дітей, – зауважила фахівчиня.
Складові теми програми ЗНО
– Факти ( Історія України як наука)
– Дати ( 1097 р. – Любецький з′їзд (снем) князів)
– Персоналії ( Данило Романович)
– Поняття та терміни («курган»)
– Основні предметні вміння та навички:
1) розпізнавати на картосхемі…
2) характеризувати…
3) пояснювати..
4) визначати….
Робота з картами, термінології і дати – саме ці три складові лякають дітей найбільше.
Вчителям вкрай важливо навчити дітей правильно читати карти в тестах. Бо досвід показує, що у дітей дуже слабо розвинена ця якість. Чимало учнів взагалі не працюють з картами в розрізі шкільного курсу, але на ЗНО вони повинні вміти це робити. Тут є певний дисонанс, але це прикладне вміння чудово розвивається, – додала Ірина Борисівна.
Ще один важливий острах учнів при підготовці до ЗНО – це термінології. Бо не завжди термінологія, яка використовується в програмі ЗНО, є аналогічною шкільній програмі і не всі діти взагалі розуміють, що це таке.
Наприклад, поняття «федерація» або «колективний суверенітет» викликає в певної кількості учнів просто паніку. І цим моментам треба окремо приділяти увагу. Є терміни, які не використовуються в шкільній програмі, але широко поширені в ЗНО. Що стосується дат, то насправді сама програма ЗНО містить їх не так вже й багато, трохи більше сотні. Якщо постійно працювати з тесовими питаннями, дати не доведеться зазубрювати, бо вони запам’ятаються автоматично. Тому я ніколи не змушую дітей зубрити дати і не проводжу для них хронологічних диктантів. Єдина практична технологія, яку я використовую під час підготовки до ЗНО – це кросворд, – ділиться досвідом Ірина Борисівна.
Характеристика сертифікайної роботи
– 60 завдань
– 94 бали ( переводяться у 200-бальну шкалу)
– 150 хвилин
Дві частини:
- «Історія України ХХ – початку ХХІ ст.» (30) – як ДПА
- «Історія України від найдавніших часів до кінця ХІХ ст.» (30)
Чотири форми завдань:
- завдання з вибором однієї правильної відповіді (1)
- завдання на встановлення відповідності, «логічні пари»» (4)
- завдання на встановлення правильної послідовності (3)
- завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи (3)
Сертифікатна робота, з якою працюють учні за ЗНО, як правило складається з 60 завдань, за які вони отримують, максимум, 94 бали. На роботу виділяється 150 хвилин.
Якщо ми беремо загальні практичні поради, то витрачаємо дуже багато часу. Якщо на ЗНО з української мови чи математики дуже часто ми стикаємося з тим, що на виконання завдань не вистачає часу, бо там є відкриті завдання, то на тестуванні з історії України відкритих завдань немає. Тому цей великий час, який виділяється на виконання тестового завдання, дуже часто грає проти учня. Як правило, середня тривалість виконання завдання – орієнтовно година. Далі у дітей починається, як то кажуть, «психоз». Вони починають сумніватися у своїх відповідях, а іноді навіть виправляти правильні відповіді на неправильні. Тому краще порадити їм здавати тестові завдання відразу, як тільки вони їх виконали, – розповіла фахівчиня.
Сертифікаційна робота ділиться на дві частини. Перша рахується, як ДПА, а друга – присвячена питанням по матеріалах, які вивчають в 5-9 класах. В сертифікатній роботі учні стикаються з 4-ма формами завдань – це звичайні тести.
Щодо самих завдань, з мого досвіду, найскладніше – це послідовність. Статистика свідчить про те, що завдання на хронологічну послідовність правильно виконують лише 5 відсотків учнів. Але є окремі технології, як з цим впоратися. Наприклад, зосереджувати увагу учнів на тому, що дуже часто в тестах питання сформульовані так, аби їх якомога більше заплутати.
Що стосується загального вигляду сертифікаційної роботи, то там є дві практичні рекомендації. Перша – це ніколи не позбуватися тестового зошита.
Тестовий зошит з питаннями – це у повному сенсі робочий зошит учня. Вони можуть писати тут все, що завгодно і позначати правильні відповіді. Великий недолік – те, що ці зошити не дуже якісно надруковані. Раджу учням переносити відповіді на бланк вже після того, як вони відповіли на всі запитання.
Як працюємо з класом?
– 32 теми = блоки (авторський підхід до програми)
– Матеріал + ресурси для самостійної роботи (тренажер)
– СХЕМА-КОНСПЕКТ ДО КОЖНОЇ ТЕМИ
та методика роботи з нею (три кроки)
– Тестування та підсумкове тестування, контроль
– E-mail + група в t.me + FB
– Додатково: онлайн-дошки, гейміфікація, доповіді по типу TEDX….
– Додатково: зовнішні ресурси (музей, екскурсія, вечорниці, змагання, батьки..)
Для комплексного засвоєння матеріалу, вахівчиня радить учням створити конспект, де вони будуть працювати над окремими темами.
Я раджу базувати практичну підготовку дитини на створенні конспекту кожної теми. Щось на зразок ментальної карти. Напередодні підготовки до ЗНО, запропонуйте учням завести папку, в якій є 32 листочки А4. На кожному листочку дитина буде працювати над однією темою. Ви даєте дітям завдання і пропонуєте зробити власну схему теми на одному аркуші паперу. Головне, аби вся інформація по темі вміщалася на один листочок. Далі я прошу відкрити тести минулорічних років і пройтися по питаннях цієї теми. Після того, як ми опрацюємо з учнями 32 теми, в учня має бути 32 листочки, в яких зазначені головні моменти з кожної теми ЗНО, – поділилася порадою викладачка.
А щоб почути ще більше рекомендацій та порад, як швидко, якісно та ефективно допомогти учням підготвуватися до ЗНО з історії, радимо прослухати дуже змістовний вебінар фахівчині Ірини Борисівни Левинської.
