У Міністерстві освіти і науки розуміють очевидний запит у суспільства на зміни в старшій школі. Про це в інтерв’ю УНІАН, відповідаючи на запитання щодо реформування старшої школи, сказала міністр освіти і науки Ганна Новосад.
За її словами, зараз старша школа – це два роки (10 і 11 класи), які надзвичайно перевантажені змістом.
«Учні/учениці мають 20+ предметів, які не дають можливості заглиблюватися у певний напрям, зрозуміти для себе, яка галузь/сфера цікавіша. Ця система не дозволяє обирати предмети, мати індивідуальну траєкторію. Тобто загалом вона не дає можливості впровадити ті методики навчання і ту індивідуальну освітню траєкторію, яка зараз є трендом у світі і є надважливим елементом якісного шкільного навчання у старшій школі», – сказала міністр.
Вона зазначила, що реформа шкільної освіти була розрахована на 12 років.
«Але, вочевидь, якщо ми почнемо робити старшу школу у 2027 році – це ще плюс 8 років – ми не знаємо, чи взагалі доживе до того часу НУШ – суть, філософія, принципи, чи збережеться все це крізь низку урядів, парламентів. Парламентів, сподіваюся, буде менше, а от уряди, як показує статистика, змінюються швидко. Ми не знаємо, що буде до того часу, і хочеться, щоб зміни настали швидко і вони були гарантованими. Тому ми думаємо, що є сенс розглядати пришвидшення старшої школи – наразі у планах 2024 рік», – зазначила Ганна Новосад.
Разом з тим, міністр наголосила на трьох викликах впровадження старшої школи.
«Перший із них – це трирічне навчання у старшій школі. Це додатковий 12-й клас для тих учнів, які зараз навчаються 11 років. Відповідно, аби правильно працювати з очікуваннями суспільства, аби люди розуміли, для чого це робиться, аби бачили переваги для себе цього додаткового року, нам необхідно створити певні умови у новій старшій школі. Конкретними діями, кроками аргументувати 12-й рік навчання», – сказала міністр.
По-друге, за її словами, необхідно створити мережу старших шкіл. Тобто кожна область України спільно з МОН має напрацювати цю мережу за певними критеріями, яких зараз ще немає. Вони мають бути відображені у законі «Про загальну середню освіту», який зараз на розгляді у парламенті. Далі – на рівні підзаконних актів.
До кінця 2019 року Міністерство освіти планує вийти із концепцією старшої профільної школи – своєрідним рамковим документом до публічної презентації: що таке старша профільна школа, де було б онаочнено наше розуміння цієї ланки.
«Третій виклик – це вчителі. Тому що, як я уже говорила, у старшій школі, вочевидь, буде впроваджена індивідуальна освітня траєкторія. Тобто учні/учениці будуть обирати предмети, які вони хочуть вивчати. Предмети, скоріше за все, будуть інтегровані. До цього всього необхідно готувати вчителів, аби вони могли працювати у такому форматі, якого зараз на загал по всій Україні немає. Але, до слова, у нас уже є старші школи, які є профільними, але лише дворічними. Також стоїть питання коштів – скільки це буде коштувати. Тому що по закону старша профільна школа має бути окремою юридичною особою і в ідеалі бути фізично відокремленою, аби старшокласники не вчилися разом із першокласниками. Це потребує величезних інвестицій у підготовку будівель», – сказала Ганна Новосад.
Вона також підкреслила, наразі міністерство офіційно створює робочу групу при МОН для того, щоб напрацювати концепцію старшої школи та різні варіанти її впровадження.
