Основні досягнення та подальші пріоритети для МОН: команда Анни Новосад, 11-го Міністра освіти і науки України, підготувала перехідну книгу для нових очільників

Команда Анни Новосад, 11-го Міністра освіти і науки України, підготувала Перехідну книгу для нових очільників МОН, в якій йдеться про основну роботу Міністерства за останні 6 місяців, а також про подальші стратегічні пріоритети.

“За останні 6 місяців нашій команді вдалося зробити чимало, щоб зберегти та примножити зміни у системі освіти і науки України. Для мене було надзвичайною честю очолювати це Міністерство, працювати разом із вами, я вірю, що саме тут народжується майбутнє нашої держави. Я дуже щиро сподіваюсь, що наступний Міністр продовжить ті надзвичайно важливі зміни, які тривають і в освіті, і в науці останні 6 років. А щоб майбутньому колезі було легше розібратися в усіх процесах, що відбуваються в Міністерстві, ми підготували Перехідну книгу від одного Міністра до наступного, щоб докладно розповісти про те, що вже було зроблено, і порекомендувати кроки, які необхідно зробити надалі”, – повідомила Анна Новосад у своєму фінальному відео.

Зокрема, в Перехідній книзі йдеться про такі основні ініціативи МОН останніх 6 місяців.

ДОШКІЛЬНА І ШКІЛЬНА ОСВІТА

• ПІДГОТОВКА КОМПЛЕКСНОЇ ЗМІНИ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ 

Трансформація дошкільної освіти – доступу до неї та її якості – необхідна для розвитку українських дітей та економіки країни. PISA та ЗНО показують, що діти, які ходили в садочок, значно успішніші в математиці, ніж їхні однолітки, що пішли одразу в школу. 

Крім того, якісна дошкільна освіта – це шанс на успіх для українських жінок. Згідно з дослідженням Центру економічної стратегії, українська економіка може отримати від 7,5 до 23,6 млрд доларів США через збільшення зайнятості жінок. Також результати опитування, що робилось в межах цього ж дослідження, показали, що необхідність догляду за дітьми – найпоширеніша причина незайнятості жінок. 57% опитаних перебували в декретній відпустці. При цьому 64% жінок відзначили, що покращення якості дошкільної освіти та доступність комунальних садків дозволить їм вийти на роботу.

Впродовж 2019 року Урядом у партнерстві з органами місцевого самоврядування було створено 19 тис додаткових місць у дитсадках. При цьому на 6,9 тис скоротилась черга у заклади дошкільної освіти. На початок року вона склала 26,7 тис дітей.

Спрощено умови для роботи та відкриття садків – дошкільні заклади можуть залучати компанії для забезпечення харчування і медичного обслуговування, а також наймати на роботу не лише педагогічних працівників. Це дасть можливість відкривати маленькі садочки – як комунальні, так і приватні.

Розпочато роботу над новим базовим компонентом дошкільної освіти, який визначає, що саме має вміти дитина до школи. Комплексні публічні консультації щодо цих змін тривали протягом листопада-грудня 2019 року в шести містах України: Києві, Дніпрі, Харкові, Одесі, Львові та Тернополі із залученням учасників і учасниць з інших областей України. В цілому участь у консультаціях (офлайн та онлайн) взяли близько 3 тис осіб.

Ці напрацювання проаналізовано, їх можна використовувати для подальшої реформи дошкільної освіти.

• ПРИЙНЯТО ЗАКОН “ПРО ПОВНУ ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ”

Документ створює більше можливостей для учнів:

• гарантії рівного доступу до освіти
• побудова індивідуальної освітньої траєкторії для учнів
• додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів
• право на справедливе оцінювання та вимоги до доброчесності 
• вибір предметів
• три адаптаційні цикли навчання 
• більше прав для учнівського самоврядування
• реалізація права кожної української дитини на оволодіння державною мовою

Більше можливостей для вчителів:

• реальна педагогічна автономія вчителя
• більші можливості для зростання зарплати
• педагогічна інтернатура для молодого вчителя
• професійне зростання: принцип “гроші ходять за вчителем” та вільний вибір провайдера освітніх послуг

Більше можливостей для батьків:

• можливість батькам супроводжувати дитину з ООП під час навчання
• гарантії захисту учнів від булінгу
• обов’язкове навчання вчителів основам домедичної допомоги 
• закриття доступу в заклад особам, які вчинили злочин проти статевої свободи дитини
• право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту

Більше можливостей для освітніх управлінців:

• більше можливостей для підсилення шкіл педагогами
• нові підходи до призначення директорів шкіл
• фінансова автономія шкіл

• НОВУ УКРАЇНСЬКУ ШКОЛУ ПРОДОВЖЕНО – ПІДГОТОВЛЕНО СУТНІСНО НОВИЙ СТАНДАРТ БАЗОВОЇ ОСВІТИ (ДЛЯ 5-9 КЛАСІВ) НУШ

Міністерство освіти і науки розробило новий Державний стандарт базової середньої освіти. Проєкт стандарту опубліковано на сайті МОН до громадського обговорення. Відтепер він містить не лише загальні, а й конкретні вимоги до того, що мають знати учні. Так вчитель чітко розумітиме, до якого результату варто прагнути, та матиме повну свободу в тому, як цих результатів досягати.

• ДЕМОНОПОЛІЗАЦІЯ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ – “ГРОШІ ХОДЯТЬ ЗА ВЧИТЕЛЕМ НА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ”

З 2020 року вчитель сам обиратиме, де проходити підвищення кваліфікації – чи в ІППО, чи в громадській організації, чи в приватному закладі освіти, а держава спрямовуватиме на це кошти.

• ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУЛИ ОСВІТНЬОЇ СУБВЕНЦІЇ – ВПЕРШЕ ШКОЛИ ПОЧАЛИ ФІНАНСУВАТИ ЗА АКТУАЛЬНОЮ, А НЕ РІЧНОЇ ДАВНОСТІ, КІЛЬКІСТЮ УЧНІВ

Уряд спрямував додатково 2,2 млрд гривень для виплати заробітних плат вчителям. Саме такої додаткової суми потребувала освітня субвенція, щоб забезпечити фінансування на основі реальної кількості учнів, а не на основі минулорічної, як було до цього.

• ПІДТРИМКА МОЛОДИХ ВЧИТЕЛІВ

Кабмін спрямував у регіони субвенцію в розмірі 1 млрд 553 млн грн для виплати надбавок молодим вчителям – понад 73 тис педагогів зі стажем до 10 років отримають виплату в 21 020 грн наприкінці 2020 року.

• УДВІЧІ ЗБІЛЬШЕНО ІНВЕСТИЦІЇ В РОЗВИТОК ОСВІТНЬОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

В бюджеті 2020 року закладено удвічі більше коштів, ніж 2019-го – 7 млрд 564 млн 731 тис грн – на модернізацію та оновлення освітньої інфраструктури. Зокрема, йдеться про:

• 3,5 млрд грн – нова програма «Спроможна школа для кращих результатів»
• 1,4 млрд грн – Нова українська школа
• 801 млн 624 тис грн – STEM-лабораторії для шкіл
• 600 млн грн – придбання шкільних автобусів
• 400 млн грн – обладнання для їдалень
• 44 млн 272 тис грн – обладнання для спеціальних шкіл
• 504,5 млн грн – субвенція на інклюзію
• 259 млн грн – кошти на НПЦ
• 55 млн 335,4 тис грн – програма “Гідність дитини”

• ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОЇ МОВИ

В Законі “Про повну загальну середню освіту” деталізовано статтю “Про мову освіти” Закону “Про освіту”. 6 листопада 2019 року нарешті запущено роботу Національної комісії зі стандартів державної мови. Завдання Комісії – встановлення стандартів державної мови і методів перевірки рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства чи зайняття визначених законами посад.

• РОЗВИТОК ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

Якщо на початок 2019 року в інклюзивних класах навчалося трохи більше 12 тис дітей з особливими освітніми потребами, то на початок 2020-го ця цифра склала 19 345 учнів. Тобто відбулося зростання на 61,2% впродовж лише 2019 року. 

Для того, щоб ці учні отримували якісні послуги, було відкрито 104 ІРЦ, зараз їх вже більше 600. Вони діагностують дітей та надають батьками та вчителям рекомендації щодо успішного навчання і адаптації цих учнів у колективах. 

• ЗАПУЩЕНО ПІДГОТОВКУ ДО РОКУ МАТЕМАТИКИ В УКРАЇНІ (2020-2021 НАВЧАЛЬНИЙ РІК)

Розроблено проєкт плану заходів до Року математики в Україні, який, зокрема, включає літні табори та тренінги для вчителів, активності для учнів, популяризацію математики у співпраці з великими приватними компаніями, а також відкриття музею математики в Україні.

• ЗМІНА ПІДХОДІВ ДО ЗАКУПІВЛІ ТА ДРУКУ ПІДРУЧНИКІВ

Розпочав роботу Український інститут розвитку освіти (УІРО) – агенція, що замість Інституту модернізації змісту освіти займатиметься впровадженням НУШ, а пізніше і зовсім перебере повноваження установи, зокрема експертизу і закупівлю підручників. УІРО вже восени розпочне експертизу підручників для 4-х класів. Ще більш комплексні новації передбачено для підручників, що будуть друкуватися у 2022 році.

ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА

• В 5 разів збільшено інвестиції у професійну освіту – 2020-го у створення НПЦ буде інвестовано 259 млн грн. Створено також прозорі правила, які допоможуть чесно на конкурсній основі розподілити ці кошти для профтехів. 

• 2019 року МОН повноцінно увійшло у роботу з проєктом МОН та ЄС “EU4Skills: Кращі навички для сучасної України”. Його загальний бюджет – 58 млн євро. Він передбачає:

  • оновлення обладнання
  • нові навчальні програми
  • підвищення кваліфікації педагогів
  • 7 пілотних регіонів, які були визначені за відкритою процедурою саме 2019 року

• Початок аудиту системи професійної освіти.

• Підготовлено проєкт Закону «Про професійну освіту», який передбачає комплексну зміну профосвіти, зокрема створення єдиної потужної ланки професійних коледжів. 

• Розвиток дуальних програм, за якими діти до 70% навчального часу проводять на реальному виробництві.  

• 2019-го на 73,4% зросла кількість учнів у дуальних програмах, на 66,6% зріс спектр професій, за якими діють дуальні програми, та на 32% зросла кількість закладів, що мають такі програми.

ВИЩА ОСВІТА

Зміна системи державного фінансування закладів вищої освіти. Замість фінансування на основі кількості студентів та ставок у штатному розписі, починаючи з 2020 року університети отримують бюджетні кошти відповідно до результатів їхньої діяльності.  

Відтепер більше фінансування отримують ті заклади вищої освіти, які мають кращі результати своєї діяльності, зокрема вищу зайнятість випускників, більше замовлень від бізнесу та міжнародних грантів, а також входять до міжнародних рейтингів.

Окрім того, передбачено підтримку регіональних університетів, які страждали від попередньої системи найбільше. Запроваджено регіональний коефіцієнт, який дає додаткове фінансування університетам, що знаходяться поза Києвом. Адже розвиток регіонів неможливий без розвитку університетів у них.

Також у новій системі передбачено більше коштів на підготовку студентів технічних, природничих та аграрних спеціальностей, адже саме від них залежить технологічний розвиток нашої країни.

Нова система є повністю відкритою, Міносвіти вперше опублікувало розрахунки бюджетів усіх університетів з усіма показниками. Тепер кожен може перевірити, як, чому та скільки коштів платників податків дісталось тому чи іншому закладу.

Так, у підпорядкуванні МОН – 136 закладів вищої освіти та 12 їхніх філій, які мають власні кошториси. У 2020 за новою формулою результат розподілу фінансування такий:

• 94 заклади отримали 100-120% від бюджету 2019 року,
• 54 заклади – 95-99% від бюджету 2019 року. 

17 університетів отримали збільшення фінансування на понад 15 мільйонів гривень. Серед них – Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського, Львівська політехніка, Харківський політехнічний інститут, Сумський державний університет, Ужгородський національний університет та ін. Таке збільшення фінансування дозволить багатьом закладам відчутно підвищити оплату праці тим своїм викладачам та науковцям, чия робота забезпечує високі результати діяльності університету.

• ЗАВДЯКИ СПІЛЬНІЙ РОБОТІ МОН ТА ПРОФІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ПАРЛАМЕНТУ ДО ЗАКОНУ “ПРО ВИЩУ ОСВІТУ” БУЛИ ВНЕСЕНІ ЗМІНИ:

• відчутно спрощено процедуру ліцензування у сфері вищої освіти
• передбачено відхід від дипломів державного зразка та запровадження обов’язкової акредитації освітніх програм
• введено ключові показники ефективності для контрактів з ректорами
• розширено доступ до вищої освіти для вступників з окупованих територій
• надано можливості для розвитку дуальної форми здобуття вищої освіти, міждисциплінарних програм.

Для впровадження цих змін вже розроблено більше 10 підзаконних актів, зокрема – зміни до типового договору для ректорів, що включає ключові показники ефективності. Зміни до типового договору пройшли громадське обговорення та були направлені на погодження в ЦОВВ.

• МОН ПРОВЕЛО ЗУСТРІЧІ З ВИКЛАДАЧАМИ ТА СТУДЕНТАМИ У 22 ОБЛАСТЯХ, ОХОПИВШИ ПОНАД 60 ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ 

Під час зустрічей ми презентували та обговорювали наші плани змін (формулу фінансування, фінансову автономію, індикативну собівартість), тисячі разів відповідали на найрізноманітніші питання (до останнього питання в залі), отримували неоціненний зворотній зв’язок. Загалом наші зустрічі відвідало понад 7 тисяч викладачів у різних куточках України. Також ми провели перший Форум вищої освіти, де зібрали керівників закладів вищої освіти, бізнес, медіа, аби показати досвіди та успіхи українських університетів, які варто запозичувати та поширювати.

• РОЗВИТОК ДУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ В УНІВЕРСИТЕТАХ

МОН розпочало пілотний проєкт із дуальної освіти, в якому беруть участь 44 університети та коледжі з різних куточків країни. Тобто студенти будуть отримувати теоретичну підготовку в закладі освіти і водночас проходитимуть навчання безпосередньо на підприємствах обсягом до 60% часу програми. Таким чином студенти вже під час навчання отримають практичний досвід та будуть володіти необхідними навичками роботи з обладнанням, програмним забезпеченням та будуть знати виробничі процеси.

• ВПРОВАДЖЕНО МІНІМАЛЬНУ ЦІНУ КОНТРАКТНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ 38-МИ ЗІ 121-Ї СПЕЦІАЛЬНОСТІ (ТАК ЗВАНУ ІНДИКАТИВНУ СОБІВАРТІСТЬ)

З 1 вересня 2020 року для вступників на найбільш популярні спеціальності контрактне навчання коштуватиме не менш як 60% вартості, яку сплачує за бюджетні місця держава. Зміни не торкнуться студентів, які вже навчаються. Вартість навчання буде корелюватись із доходами людей у регіоні. Якщо ціна буде вища, ніж три середні офіційні заробітні плати у області, університети зможуть не підвищувати її.

Це дозволить зробити плату за навчання відповідною реальним витратам університету на підготовку студента та дозволить інвестувати в лабораторії, платити вищу зарплату кращим викладачам та забезпечить якісне навчання для кожного студента. 

Громадяни мають право отримати податкову знижку на витрати на навчання. Батьки студентів або самі студенти, якщо вони протягом навчання працюють, можуть повернути 18% вартості контракту. Водночас держава надаватиме пільгові кредити за ставкою 3% на навчання в університетах. Це забезпечить можливість кожному отримати доступ до бажаної спеціальності.

• МОН ЗАТВЕРДИЛО НОВИЙ СКЛАД АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ: ВІН СКОРОТИВСЯ МАЙЖЕ УДВІЧІ ТА ЯКІСНО ОНОВИВСЯ

До нового складу колегії увійшло 13 представників закладів вищої освіти та наукових установ. Натомість попередній склад налічував 34 особи.

Вперше у дорадчому органі МОН – Тамара Гундорова, завідувачка відділу Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Вона, зокрема, активно працює у сфері протидії академічній недоброчесності. Також до оновленого складу увійшли Олексій Колежук, заступник голови Наукового комітету Нацради з питань науки та технологій, та Наталія Кузнєцова, віцепрезидент Національної академії правових наук України.

Цей склад атестаційної колегії через академічний плагіат, низький рівень дисертаційних досліджень та невідповідність паспорту наукової спеціальності скасовував рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів незалежно від жодної кон’юнктури.

Зокрема, було скасовано рішення спецради Д 29.053.02 про присудження ступеня доктора наук Ющенку Петру Андрійовичу (спеціальність “Історія України” 07.00.01) через невідповідність належним критеріям, які висуваються до докторських дисертацій, зокрема не містить авторських наукових положень та науково обгрунтованих результатів у галузі історичної науки, що розв’язують важливу наукову або науково-прикладну проблему, наявність текстових запозичень і некоректних посилань. Тема дисертації – “Києворуська спадщина в історичній пам’яті українського суспільства (XII – початок  XXI ст.)”.

Окрім цього, атестаційна колегія вживала санкції до недоброчесних спеціалізованих вчених рад.

• ПЕРЕЗАПУСК ДЕПАРТАМЕНТУ ЛІЦЕНЗУВАННЯ МОН, ДО ЯКОГО БУЛО НАЙБІЛЬШЕ ПРЕТЕНЗІЙ ГРОМАДСЬКОГО СЕКТОРУ

Звільнено керівника департаменту ліцензування, а ліцензування у сферах фахової передвищої освіти та професійно-технічної освіти вже здійснюється електронно. 

• ЗАТВЕРДЖЕНО ТЗ НА ДООПРАЦЮВАННЯ ЄДЕБО 

Передбачено оновлення модулів, що відповідають за проведення вступної кампанії. Передбачено створення модулю моніторингу зайнятості випускників закладів вищої освіти для вдосконалення формули фінансування вищої освіти. Заплановано також в межах ЄДЕБО створення кабінетів здобувачів вищої освіти, через які здійснювався би зворотній зв‘язок зі студентами. Доопрацювання також передбачає взаємодію баз даних системи ЄДЕБО та центру тестування МОЗ для верифікації дипломів випускників-медиків і перешкоджання підробці результатів КРОК. 

• СПІЛЬНИЙ ПРОЄКТ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ БАНКОМ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ

Зрушив з місця проєкт, яким передбачено фінансування заходів з енергоефективності 21 закладу вищої освіти та 10 закладів професійної освіти.

• ВЕЛИКЕ ОБ‘ЄДНАННЯ, ЯКЕ ДОЗВОЛИЛО ПІДВИЩИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ ВИДАТКІВ: ПЕРЕМІЩЕНИЙ ДОННУЕТ ІМ. МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО ОБ’ЄДНАВСЯ З 2 ФІЛІЯМИ УНІВЕРСИТЕТІВ І 4 МІСЦЕВИМИ КОЛЕДЖАМИ 

До складу новоутвореного закладу Національний університет економіки і технологій імені Михайла Туган-Барановського увійшли:

1. Криворізький економічний інститут Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
2. Криворізький фаховий коледж економіки та управління Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
3. Криворізький металургійний інститут Національної металургійної академії України 
4. Криворізький коледж Національної металургійної академії України
5. Криворізький технічний коледж Національної металургійної академії України
6. Український політехнічний технікум
7. Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

• МОН, СВІТОВИЙ БАНК ТА МІНФІН ДІЙШЛИ ПОПЕРЕДНЬОЇ ЗГОДИ ПРО НАДАННЯ УКРАЇНІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЗИКИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ РОЗМІРОМ 200 МЛН ДОЛАРІВ США

НАУКА

• СУТТЄВО ЗМЕНШЕНО БЮРОКРАТИЧНІ ПЕРЕПОНИ ДЛЯ НАШИХ ВЧЕНИХ:

• скасовано обов’язкове погодження міжнародних відряджень з МОН
• скасовано заборони на збільшення штату працівників у вишах та наукових установах
• спрощено процедуру використання прекурсорів для навчання і досліджень у закладах освіти та наукових установах

• У 8 РАЗІВ ЗБІЛЬШЕНО БЮДЖЕТ КОНКУРСУ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ – ДО 100 МЛН ГРН

• ВДОСКОНАЛЕНО УМОВИ РОБОТИ НАШИХ ВЧЕНИХ ТА ЇХНЮ ВКЛЮЧЕНІСТЬ ДО СВІТОВОГО КОНТЕКСТУ:

• ми забезпечили доступ до міжнародних баз даних Scopus та Web of Science для всіх державних та комунальних вишів чи наукових установ – підключилися вже понад 400 закладів
• завершено всі процедури для запуску Нацфонду досліджень 
• створено 6 нових центрів колективного користування науковим обладнанням у вишах
• запущено новий сервіс для науковців Open Ukrainian Citation Index

• ЗМЕНШЕНО БЮРОКРАТІЮ ДЛЯ ІННОВАТОРІВ 

  Для цього впроваджено Е-реєстрацію технологій та їх складових. В понад 10 разів збільшено розмір винагороди, яку винахідники мають отримувати за впровадження їхніх розробок у реальному секторі економіки.

ТОП-ПРІОРИТЕТИ РОБОТИ ДЛЯ НАСТУПНОЇ КОМАНДИ

• Реформа дошкільної освіти – підвищення зарплати вихователям.
• Продовження Нової української школи: затвердження Держстандарту базової освіти, інвестиції у створення мережі профільних ліцеїв, розвиток системи професійного зростання вчителя.
• Прозоре проведення відбору об’єктів, фінансування яких затверджується на рівні МОН (3,5 млрд грн – фінансування об’єктів у межах субвенції “Спроможна школа для кращих результатів”; 259 млн грн – створення навчально практичних центрів у закладах професійної освіти).
• Винесення у ВРУ вже підготовлених МОН Законів “Про професійну освіту” та “Про дошкільну освіту”.
• Реформа галузевих академій.
• Початок фінансування наукових проєктів з Нацфонду досліджень у квітні 2020 року.
• Закупівля науково-дослідного судна для українських дослідників Антарктиди.
• Продовження боротьби з академічною недоброчесністю.
• Надання університетам справжньої фінансової автономії – відповідні законопроєкти вже розроблені МОН.
• Запуск моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої освіти та включення цього показника до формули фінансування.
• Створення Національної електронної науково-інформаційної системи “URIS”.
• Подальший розвиток системи Центрів колективного користування науковим обладнанням.
• Старт базового фінансування науки в університетах за прозорим принципом.
• Реалізація індикативної собівартості навчання на контракті в університетах.
• Завершення перемовин щодо інвестиційної позики для розвитку вищої освіти від Світового банку розміром 200 млн доларів США.
• Збереження принципу прозорого та конкурентного доступу закладів вищої освіти.
• Підготовка бюджету-2021: збільшення державних інвестицій у вищій освіті, збільшення обсягу освітньої субвенції (зростання зарплати для вчителів), зростання фінансування науки. 

З Перехідною книгою команди Анни Новосад, 11-го Міністра освіти і науки України, можна ознайомитись тут.