Дуже важливо, щоб педагог, якого люблять діти, надавав приклад еталонного українського мовлення.
Явище двомовності в Україні є насамперед питанням політичним, територіальним та економічним. А в межах освітньої сфери воно перетворюється на справжню проблему, особливо коли йдеться про якість викладання українською мовою та, відповідно, про якість отримуваних знань. Сайт УЦОЯО опублікував результати #ЗНО з української мови за 2019 рік, які свідчать: понад 52 000 абітурієнтів не змогли скласти тест і подолати встановлений поріг. Середня кількість набраних балів по Україні становить 141, 1.
За словами Валерія Бойка, директора Українського центру оцінювання якості освіти, у 2019 році майже 44% випускників шкіл склали державну підсумкову атестацію з української мови та літератури на середньому рівні, 17% знають українську на початковому рівні.
Ситуація вказує на те, що якісне україномовне середовище має формуватися ще у дошкільних закладах та залишатися на вищому рівні у початковій і середній школі. Звісно ж, левова частка роботи у цьому процесі належить вчителю. Близько половини родин в Україні – білінгвальні, тому не дивно, що людина може послуговуватись двома мовами одночасно. Але як бути російськомовному педагогу, який має повсякчас розмовляти українською – під час уроку й на перерві? Як швидко переключитися?
Нещодавно в Україні з’явилась нова інституція – Уповноважений із захисту державної мови. Статус цієї посадової особи визначає Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Першою мовною омбудсменкою стала Тетяна #Монахова, призначена на посаду Урядом 27 листопада 2019 року.
«Всеосвіта» вирішила особисто поцікавитися у пані Монахової про те, як російськомовному вчителю успішно підтримувати якісне україномовне середовище у своєму класі.
Праця вчителя – одна із найшляхетніших і найважливіших у світі. На жаль, ми бачимо соціальну девальвацію професії. Учителям нелегко у наш час, оскільки громадська думка, ставлення батьків і дітей до тональності спілкування з учителем змінюються. Зникає пієтет до викладача, – розповіла Тетяна Монахова. – Усе це наслідки інформаційної доби: знання вже більше не є дефіцитом, а освітяни перестають бути зберігачами наукових таїн.
За словами мовної омбудсменки, змінюється і головна функція вчителя у школі. Якщо до доби інтернету головним завданням було передати дітям знання з навчальних предметів, то зараз – насамперед мотивувати до пошуку потрібної інформації про світ, надихати власним прикладом, формувати необхідні життєві настанови, а також навички критичного мислення.
Власне, ось чому особистість учителя набуває сьогодні особливої цінності. Коли маленькі дівчатка із захопленням дивляться на свою улюблену Олену Петрівну, розглядають її вбрання і зачіску, мріють бути схожими на неї, коли виростуть, вони починають наслідувати її, – пояснила пані Монахова. – У хлопчиків формується уявлення про те, якою має бути жінка. Зрозуміло, передовсім це модель власної родини, приклад мами й бабусі, а надалі – вчителька, з якою дитина проводить дуже багато свого часу.
Мовна омбудсменка наголошує: дуже важливо, щоб педагог, якого люблять діти, надавав приклад еталонного українського мовлення. Тоді й учні послуговуватимуться державною мовою, намагаючись бути ближчими до свого ідеалу.
Тож як російськомовному вчителю перейти на українську?
Тетяна Монахова радить:
Коли педагог заходить до класу, він повинен пам’ятати: кожна хвилина у присутності дітей – це робота. Навіть якщо пролунав дзвінок на перерву, дитяча увага не вимкнулася, присутність учителя не зникла.
Педагогам, для яких українська мова є «робочою», а не рідною, корисно робити для себе перерви:
- виходьте з класу, якщо є можливість лишити учнів під наглядом, перемикайте мовні коди, тобто поговоріть по телефону з близькими своєю рідною мовою;
- поспілкуйтеся з колегами неформально тією мовою, якою вам зручно;
- просто помовчіть і трохи відпочиньте.
Це елементарні закони роботи людського мозку. Вчителям теж потрібні «перерви» для того, щоб, повертаючись у клас, до учнів, знову налаштуватися на державну мову.
Порада тут тільки одна: практика, практика, практика. Що більше тренуєтеся говорити певною мовою, то краще виходить. Читайте літературу українською, слухайте розмовне українське радіо, говоріть самі – і ви невдовзі побачите, як покращується ваше мовлення.
