Навчання дітей бути доброчесними (або integrity education) – означає не лише вчити їх не брехати (“integrity” з англійської – “чесність”). Людина, у якої глибоко закладено “integrity”, не буде красти, просити чи давати хабарі, списувати правильні відповіді на іспиті, видавати чужий інтелектуальний чи творчий доробок за свій.
Також “integrity” можна перекласти як “цілісність”. У цьому контексті навчання бути доброчесними означає формувати цілісні особистості, чий характер триматиметься на чесності та послідовності.
Нижче пропонуємо вам три активності, які можна використовувати на уроках для навчання учнів бути доброчесними.
Усі ігри ми взяли з посібника Організації економічного співробітництва та розвитку:
1. ОСЬ, ЩО Я ЗРОБИВ
Рівень: початкова і середня
Час: 15 хвилин
Конкретна мета навчання: учні можуть розробити прозору процедуру
Спеціальні ресурси: немає
Попередні знання: жодних
Методика проведення:
- Перепишіть наведені нижче питання на дошку.
- Розділіть учнів на групи по 3-4 особи.
- Скажіть: “Уявіть, що ви мер невеликого міста. Велика гірничодобувна компанія дає вам трохи грошей як компенсацію за екологічну шкоду. Тільки ви знаєте, скільки це. Муніципальна рада попросила вас розділити гроші. Ви хочете справедливо розділити їх між людьми, і щоб люди прийняли ваше рішення та не було протистояння. Подумайте над цими питаннями:
- Ви дасте рівну суму кожній сім’ї? Або деякі сім’ї отримають більше?
- Якщо деякі сім’ї отримують більше, то з якої причини? Розмір сім’ї? Ви просто порахуєте хлопців?
- Що ви зробите, щоби люди не думали, що ви більше дали своїй сім’ї?
- Що ви зробите, щоби вони довіряли і вважали рішення справедливим?”
- Дайте учням 5 хвилин, щоби придумати відповіді, а потім попросіть їх виступити перед класом.
- Скажіть: “Хоча важливо, хто скільки отримає, якщо ви хочете, щоби люди вам довіряли, вам також потрібно сказати, скільки всього було грошей і які причини поділити гроші так, як ви це зробили. Ми називаємо це “прозорість” – це просто означає надання всієї інформацією, яку ви маєте”.
- Попросіть їх оцінити, які групи мали найбільш прозорі рішення.
Примітки:
Прозорість та справедливість – це не завжди одне й те ж. Наприклад, міський голова може вирішити зберегти всі гроші для власної родини. Хоча це не справедливо, було б прозоро, якби міський голова розповів усім, скільки спочатку було грошей, і про причини, щоби забрати все собі.
2. ТОЙ, ХТО ДАЄ, ЧИ ТОЙ, ХТО БЕРЕ
Рівень: початкова і середня
Час: 15 хвилин
Конкретна мета навчання: учні можуть порівнювати моральність давання і отримання хабарів
Спеціальні ресурси: відповідні плакати про належне управління, підзвітність та прозорості тощо; папір та маркер необов’язкові, якщо таблиця скопійована на графік
Попередні знання: розуміння, що таке хабарництво
Методика проведення:
- Перепишіть наведений нижче текст на дошку чи діаграму.
- Скажіть: “Ми часто швидко звинувачуємо людей, які намагаються підкупити інших, але дехто стверджує, що людина, яка отримує хабар, так само винна”.
- Скажіть: “Парами розгляньте ці ситуації, а потім уявіть, що ви парламентар, який пише новий закон. Ви повинні розглянути це питання: “Хто більше винен – хто дає хабар чи хто бере?”
- Отримайте відповіді, а потім уточнюйте будь-які питання через обговорення.
Будинок згорає, а жінка втрачає всі документи. Потім вона йде отримати нові примірники. В офісі канцелярії кажуть, що на підготовку документів знадобляться три місяці. Жінка відчуває себе розчарованою і запитує, чому це має тривати так довго. Службовець відповідає, що це через брак персоналу в офісі. Потім додає, що якщо жінка сплатить додатково безпосередньо йому, і якщо вона нічого не скаже начальнику, то це можна зробити за тиждень. Жінка сплачує додатковий збір.
Жінка хоче започаткувати бізнес. Він вимагає низки ліцензій. Жінка телефонує в установу, яка видає ліцензії, і домовляється про зустріч із директором. На зустрічі жінка виявляє, що в директора є хворий син. Вона пропонує оплатити всі медичні рахунки, а натомість директор надасть копії всіх ліцензій.
Примітки:
Згідно з законом, дуже важко сказати, що один завжди винний більше за інших. Це дійсно залежало б від ситуації. У законах більшості країн підсудного визнають невинним або принаймні судитимуть менш суворо, незалежно від того, чи він / вона є давачем чи отримувачем хабара, якщо видно, що цю особу примусили дати або взяти хабар.
3. ХТО ВИНЕН? ХТО ВИНЕН?
Рівень: початкова і середня
Час: 15 хвилин
Конкретна мета навчання: учні можуть визначити джерела корупції
Спеціальні ресурси: папір та маркер, якщо таблиця скопійована на графік
Попередні знання: значення слів “хабарництво” та “корупція”
Методика проведення:
- Перепишіть таблицю нижче на діаграму або дошку.
- Скажіть: “Звинувачувати когось у корупції дуже легко, але часто ми всі частково винні, навіть за те, що нічого не сказали, побачивши, що хтось це робить”.
- Скажіть: “Одна людина на ім’я Едмунд Берк сказав: “Усе, що потрібно для перемоги зла, – щоби хороші люди нічого не робили”.
- Запитайте: “Як ви думаєте, що це означає?”.
- Дайте учням можливість обговорити це в групах, перш ніж отримати відповіді.
- Запитайте: “Як ви думаєте, хороші люди нічого не роблять?”.
- Отримайте відповіді.
- Запитайте: “Чи може корупція бути повністю провиною уряду? Чи ми маємо розширити відповідальність?”.
- Скажіть: “У групах подивіться на таблицю і позначте, яку відповідальність має кожна група за корупцію в нашій країні. Зауважте, що деякі люди юридично вписуються в більш ніж одну групу. Наприклад, церковний лідер із бізнесом, який також є державним чиновником”.
- Отримайте відповіді та уточнюйте будь-які проблеми.
| № | Люди або організації | Найбільш відповідальні | Частково відповідальні | Не відповідальні |
| 1 | Лідери нашого уряду | |||
| 2 | Багатії | |||
| 3 | Політики | |||
| 4 | Релігійні лідери | |||
| 5 | Бізнесмени | |||
| 6 | Жертви корупції | |||
| 7 | Наші батьки | |||
| 8 | Мої друзі | |||
| 9 | Я |
Примітки:
Відповіді будуть різними.
Однак треба зазначити, що особи, які не мають безпосереднього залучення, можуть взяти на себе хоча б частину провини, якщо вони не виступають проти корупційних дій та не намагаються притягнути до відповідальності тих, хто їх спричинили. Якщо винні в корупції відчують, що навряд чи їм протистоїть велика група людей, вони продовжуватимуть порушувати правила та закони.
Вони відчують, що вони – вище закону. Корупція майже завжди вимагає секретності.
Ви маєте спонукати учнів обговорити причини, чому “хороші люди нічого не роблять”.
Можливі причини:
- Проблема зараз їх не стосується.
- Вони відчувають себе безсилими.
- Їм загрожує насильство.
- Їм байдуже.
- Вони не знають.
- Вони не розуміють.
Потім можна продовжити й описати рішення для кожного з них – наприклад, якщо вони не знають, то скажіть їм.
