Це мозок дошкільника, якому часто читають вихователі.
Червоні ділянки на цих знімках показують зростання білої речовини в ділянках мозку, що відповідають за мову та грамотність, тобто в тих ділянках, що безпосередньо залучені в навчальному процесі.
А це знімки мозку дітей, що проводять за ґаджетами від двох годин на день. Синій колір показує, що біло речовини недостатньо в необхідних для розвитку дитини ділянках.
Ці зображення були отримані в межах досліджень в Центрі дослідження читання та грамотності в дитячій лікарні в Цинциннаті. Це перші подібні дослідження, що надають нейробіологічні дані про потенційні переваги читання та збитки, що наносить мозку дошкільників довгий час біля екранів ґаджетів. В дослідженнях використовували спеціальний апарат МРТ, що дає змогу дослідити білу речовину мозку. До експерименту було залучено 47 дітей віком від трьох до п’яти років.
Чому біла речовина настільки важлива
Біла речовина складається з волокон, зазвичай розподілених у пучки, які утворюють зв’язки між клітинами мозку та рештою нервової системи.
Кількість та правильна робота білої речовини має вирішальне значення для можливостей мозку вільно «спілкуватися» з іншими частинами організму. Без добре розвиненої системи зв’язку швидкість обробки інформації сповільнюється. Це безпосередньо впливає на навчання та можливості дитини.
Діти народжуються з більшою кількістю нейронів, ніж вони коли-небудь матимуть у своєму житті, – говорить Хаттон. – Залежно від того, які зони мозку стимулюються у дитини та як систематично це відбувається, зв’язки між цими нейронами посилюються. Якщо ж нейрони не використовуються, мозок їх відрізає та вони гинуть.
І хоча мозок може змінюватись і вчитися в будь-якому віці, в перші п’ять років це відбувається ефективніше, і саме тому так важливо слідкувати за цим з раннього віку.
Не тільки фотографії
Окрім сканування мозку, з дітьми також проводили когнітивні тести. Діти, які користувались ґаджетами більше однієї години на день, мали нижчий рівень грамотності, гірше користувалися експресивною мовою і показували нижчу здатність швидко називати предмети.
Діти ж, які часто читали з вихователями, показували кращі результати у когнітивних тестах.
Варто також зазначити, що ці тести зачіпали лише ділянки мозку, що стосуються мовлення та грамотності, тобто вони були дуже локалізованими. Вплив читання та ґаджетів на інші когнітивні здібності в цих тестах не досліджували.
Як розвивати необхідні навчальні навички у дошкільників
Немає жодного універсального способу зробити це найкраще. Бо кожна дитина має свої фізіологічні, психологічні та емоційні особливості.
Проте автори дослідження все ж дають кілька порад.
- Почніть з народження. Розмовляйте з дитиною з перших її днів та завжди відповідайте на «слова немовляти»
- Співайте навчальні пісеньки (пісеньки про абетку, про цифри тощо)
- Придумуйте казки, історії, жарти з дитиною – стимулюйте її уяву
- Підбирайте книги з цікавими персонажами і не бійтеся грати ролі – читайте з різними голосами, акцентами
- Регулярно показуйте дитині картки з малюнками та просіть називати їх
Джерело: https://vse.ee/bwo
