Набув чинності наказ Міністерства освіти і науки «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».
Пропонуємо увазі читачів роз‘яснення Державної служби якості освіти, представники якої здійснюватимуть перевірку шкіл та надаватимуть рекомендації з покращення якості освіти, щодо базових принципів проведення аудиту.
Що таке інституційний аудит? Чим він відрізняється від атестації шкіл? Як він вплине на життя шкіл, якість освіти, умови навчання та праці тощо?
Перш за все, інституційний аудит – це новий формат співпраці між школами та державою, що дозволить покращити не лише якість освіти, але об’єднати суспільство навколо єдиної цілі. Це – створення умов для гармонійного розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина країни.
По-друге, інституційний аудит покликаний зруйнувати усталені стереотипи, що державні органи лише розводять бюрократію, контролюють та карають. Адже однією з цілей інституційного аудиту є конструктивна співпраця та постійна комунікація зі школами, надання допомоги та рекомендацій щодо розбудови і покращення якості освіти. Також це можливість позбутися страху помилитися та рухатися вперед до вдосконалення освітнього процесу.
Інституційний аудит – це нова для української освіти процедура оцінювання якості освітньої діяльності за чотирма напрямами:
- освітнє середовище школи;
- система оцінювання учнів;
- педагогічна діяльність педпрацівників школи;
- управлінські процеси школи.
Інституційний аудит здійснюватиме експертна група. Це представники Державної служби якості освіти України чи її територіальних органів та педагогічні працівники, які мають вищу педагогічну освіту, вищу кваліфікаційну категорію з практичним досвідом роботи в школі не менше 5 років і пройшли спеціальне навчання. В експертній групі буде до 12 осіб і вони працюватимуть у школі 5-10 днів.
Під час оцінювання закладу буде почута думка кожного: учнів, педагогів, батьків. Тому, окрім спостережень за освітньою діяльністю та відвідування навчальних занять, буде проводитись опитування серед педпрацівників, учнів та батьків.
Інституційний аудит відбуватиметься раз на 10 років у плановому порядку. Однак, він може проводитися і у позаплановому порядку за зверненням засновника, директора школи, педагогічної чи наглядової (піклувальної) ради до Державної служби якості освіти чи її територіальних органів.
Після закінчення інституційного аудиту школа отримає висновок про якість освітньої діяльності та рекомендації, що у першу чергу слід змінити, щоб підвищити якість освіти.
Крім того, у висновку буде прописано на якому з рівнів наразі перебуває школа – високому, достатньому, на рівні, що вимагає покращення чи низькому. Але найголовніше, що в інституційному аудиті рівень – це не вирок, а поштовх до руху вперед, до вдосконалення та підвищення якості освітньої діяльності. Для роботи над помилками школа має один рік.
Якщо ж після визначеного терміну школа не усуне виявлені негаразди, то Державна служба якості освіти зможе рекомендувати засновнику змінити керівника школи або ж взагалі реорганізувати заклад.
Звісно цей шлях до формування нової культури якості освіти буде не простим. Та ми віримо, щоб втілити спільну мрію про успішну країну, де є успішним кожен громадянин, ми повинні об’єднатися в одній місії – створити якісно нову конкурентоспроможну школу.
