Ми, батьки школи №17, дуже обурені викладеною в мережі Інтернет інформацією про нашу школу. Нам не зрозуміло, чому невідомий чоловік з рюкзаком за плечима, з великим ножем на стегні ходив по території школи, фотографував.
Цей матеріал був поширений на різних сайтах Інтернету. Батьківська громада школи обурена необґрунтованими звинуваченнями та наклепом на адміністрацію школи. Яке він мав право заходити на територію дитинства, не маючи жодного відношення до школи, до освітнього процесу?
Батьківська громада підтримує адміністрацію школи, яка створює безпечні умови для наших дітей. Наша батьківська спільнота, довгі роки, добивалася, щоб територія, де знаходяться діти, була захищена від зайвих і сторонніх відвідувачів, враховуючи ситуацію сьогодення.
Завдяки постійній цілеспрямованій роботі Панченко Алевтини Геннадіївни та вчителів над самореалізацією кожного учня, діти перемагають у міжнародних, всеукраїнських і міських конкурсах, реалізують свої дизайнерські ідеї, створивши ігрове містечко «Веселковий гай». Ми своїми силами займаємося благоустроїм подвір’я. З жахом згадуємо, коли по території школи їздили машини, жарились шашлики, вигулювали собак, а безхатченки спали під тиром та вікнами школи.
Школа перетворилась у рідну домівку для нас і наших дітей. Алевтина Геннадіївна зігріває нас своїм теплом, лагідним серцем, щедро ділиться своїми інтелектуальними здібностями, величезною ерудицією, культурою і моральними якостями. Директор і педколектив одержимі головною метою – зробити все можливе, щоб учні закладу були радісними і щасливими.
Наша школа – це територія успіху, добра, щирості і любові.
Олександр Базюк