Пілотний інституційний аудит шкіл: враження перших учасників

Цьогоріч Державна служба якості освіти та її територіальні органи проведуть ще 101 аудит шкіл.

Інституційний аудит – це новий важливий механізм, який дозволить створити зовнішню систему забезпечення якості шкільної освіти. На цьому наголосила Міністерка освіти і науки України Ганна #Новосад.

Зараз ми маємо багато різних шкіл: є сильні заклади, що можуть конкурувати із європейськими, і слабкі, де якість освіти, на жаль, низька. Наша мета – зробити так, щоб усі школи в Україні давали високу якість освіти. З чинною системою оцінки закладів це неможливо. Інституційний аудит допоможе кожній школі зі сторони поглянути на свої сильні та слабкі сторони. Дуже важливо, що аудит не буде банальною перевіркою, що вказуватиме лише на проблеми – результатом має стати конкретний річний план подолання недоліків, що допоможе школі стати кращою, – пояснила Міністерка.

Пілот інституційного аудиту проходив впродовж листопада на базі двох шкіл на Київщині. Його метою є випробувати новий підхід до оцінювання якості освіти у школах та замінити застарілу процедуру атестації. Старт пілоту розпочався у Літківській школі ім. М. Стельмаха.  

Державна служба якості освіти України опублікувала відгук Ганни Самойленко-Граждан,  директорки вищезазначеного освітнього закладу, про пілотний інституційний аудит.


 Як виникла ідея провести у закладі інституційний аудит? 

Пропозиція провести у листопаді в одній зі шкіл Броварщини пілотний інституційний аудит пролунала на серпневій конференції від Юрія Вергуна, директора департаменту інституційного аудиту ДСЯОУ.

Ми з колективом прагнули дізнатися, на якому «рівні розвитку» перебуває наш заклад та як покращити його діяльність, досягнути кращих результатів.

 Із чого розпочався аудит? 

Зі знайомства з експертами та спостерігачами, які завітали до нашої школи на чолі з директором департаменту інституційного аудиту Юрієм Вергуном. Їх було 18 осіб, серед них – представники з різних куточків України.

Члени експертної групи надали копію направлення про проведення інституційного аудиту та документи, які посвідчують їхні особи. Після цього експерти вирушили знайомитися із закладом, його територією.

До початку роботи експертна група зібрала нас та батьків на нараду, на якій поінформувала про порядок проведення інституційного аудиту. Також у перший день аудиту експерти провели анкетування батьків учнів 2-х, 4-х і 8-х класів.

 За якими напрямами оцінювали роботу школи? 

Роботу школи оцінювали за чотирма напрямами:

  • освітнє середовище: наскільки безпечно та комфортно у школі, як організоване харчування, чи вистачає необхідного для навчання обладнання, кабінетів тощо;
  • оцінювання учнів: як вимірюються навчальні досягнення школярів, наскільки оцінювання прозоре та зрозуміле;
  • педагогічна діяльність: якість викладацької роботи, професійний розвиток педагогів, партнерство між вчителями, батьками та учнями;
  • управлінські процеси: наскільки рішення керівництва сприяють забезпеченню та постійному вдосконаленню освітньої діяльності, чи ефективна внутрішня система забезпечення якості освіти тощо.

 Яку документацію закладу перевіряли? 

Експерти перевірили всю документацію закладу освіти за останні два роки. Відкритість, прозорість процедури, доброзичливість, толерантність та компетентність освітніх експертів не лише розвіяли наші хвилювання, а й переконали: до нас завітали партнери, які допоможуть упорядкувати роботу з документами, виявити помилки та виправити їх.

 Як відбувалося спостереження за освітнім процесом? 

Експерти спілкувалися з учнями й вчителями, відвідували їхні уроки. Члени експертної групи побували в усіх класних кімнатах закладу, а також їдальні, спортивній залі, ігровій кімнаті.

 Про що експерти спілкувалися з педагогами? 

Насамперед про критерії оцінювання навчальних досягнень учнів. Цікавилися, як педагоги їх розробляли, чи користувалися рекомендаціями #МОН, наскільки оцінювання є прозорим та зрозумілим.

Експерти, які оцінювали педагогічну діяльність, були не лише спостерігачами, а й коучами для вчителів, уроки яких відвідали.

 Чи готували Ви звіти, документи до та після інституційного аудиту? 

Жодних звітів ми не готували ні до, ні після аудиту. Єдиний документ, який ми заповнили – це опитувальний аркуш для попереднього оцінювання (самооцінювання) діяльності закладу освіти. Ми надали його голові експертної групи у перший день її роботи в закладі освіти.

Решту документів складала експертна група.

 Чи потрібні такі аудити школі? 

Змінити напрямок вітру ми не в силі. Але ми можемо змінити свої дії, бачення, щоб стати «вчителем № 1»«школою № 1». До таких висновків нас підштовхнув саме інституційний аудит. Ми зрозуміли, що, лише виявивши зони розвитку та працюючи над ними, зможемо розвиватися.

Саме у період інституційного аудиту наш заклад освіти підтвердив свою готовність до змін.

 Як стати успішним закладом? Чого прагнете досягти в майбутньому? 

Пілотний аудит – це великий досвід. Ми першими прийняли виклик, перші робимо висновки, навчаємося на помилках. Ми побачили наші і сильні, і слабкі сторони. Це – поштовх іти вперед, змінювати якість освіти у нашій школі зокрема та в країні загалом.

Ми побачили нове обличчя нашої школи, зрозумівши, що саме ми, вчительство, створюємо освітній простір для здобувачів освіти.

Приємні слова про учнів нашої школи, вчителів, які почули від експертів, ми сприймаємо як підтвердження того, що йдемо правильним шляхом.


Переглянути Календар інституційного аудиту на 2020 рік ви можете тут:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *