У пілотних школах учні мають вищі показники за наскрізними уміннями порівняно з непілотними закладами, а реформу НУШ підтримують як батьки учнів, так і вчителі й керівники шкіл. Такі результати показує перший етап моніторингу впровадження реформи “Нова українська школа”, оприлюднений на сайті МОН сьогодні, 7 серпня 2020 року.
Дослідження мало на меті оцінити ефективність впровадження реформи НУШ в частині формування наскрізних умінь в учнів початкових класів та її сприйняття учасниками освітнього процесу.
У моніторингу взяли участь 150 навчальних закладів, розділених за типом:
- 25 пілотних шкіл, які проводять апробацію нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти;
- 30 спеціалізованих шкіл – гімназій, ліцеїв, шкіл-колегіумів, навчально-виховних комплексів, у складі яких є початкова школа;
- 95 непілотних загальноосвітніх шкіл та НВК.
Так, дослідження рівня сформованості наскрізних умінь учнів початкової школи виявило, що учні непілотних шкіл мають нижчі показники за всіма наскрізними уміннями порівняно з учнями спеціалізованих та пілотних шкіл. Зокрема, вищий у понад 10% результат учні пілотних шкіл показали за такими уміннями, як співпраця, прийняття рішень, розв’язання проблемних завдань, обґрунтування власної позиції, ініціативність, творчість.
У розвитку умінь, пов’язаних з «твердими навичками» – «читання з розумінням» та «критичне та системне мислення» – вищі результати демонструють групи учнів спеціалізованих шкіл.
На уроках української мови та/або літературного читання у спеціалізованих школах та пілотних класах учні більше, ніж у непілотних, висловлювали власні пропозиції та ідеї, ставили запитання. Це свідчить, що в спеціалізованих школах та пілотних класах учні більше залучені до процесу пізнання. Крім того, у пілотних школах значно частіше учні працювали над власними рішеннями, шукали інформацію в кількох джерелах, пояснювали вибір, розв’язували проблеми з повсякденного життя.
На уроках математики більше часу займають адаптивні види активності (працюють у зошитах; працюють із підручником; беруть участь у перевірці знань тощо) та менше – неадаптивні (проявляють творчу/дослідницьку активність; беруть участь у дидактичних та інших іграх тощо). Дослідження показує, що це стосується усіх навчальних закладів, включаючи пілотні. Хоча дані свідчать, що учні в малих класах на уроках математики трохи більше, ніж інші, дискутують і спілкуються з учителем та однокласниками і беруть участь у дидактичних та інших іграх, це ж саме стосується і сільських шкіл. Показники щодо неадаптивних видів діяльності на уроках математики загалом свідчать про те, що навчання цього предмета в початковій школі мало підтримує розвиток творчого потенціалу учнів.
Результати моніторингу свідчать, що підходи до викладання, на яких базується реформа НУШ, підтримує більшість вчителів. Керівники закладів освіти у більшості також ставляться до неї позитивно – в середньому на 8,2 бали за десятибальною шкалою.З-поміж позитивних змін, закладених реформою НУШ, педагоги та керівники закладів називали, зокрема, новий зміст освіти, зміну освітніх стандартів, більшу свободу педагога, дитиноцентризм, педагогіку партнерства, сучасне освітнє середовище, більшу автономію закладу освіти, справедливе фінансування, демократичне управління закладом, зменшення документообігу.Крім того, навчально-методичні матеріали, розроблені в межах реформи НУШ, використовують у роботі не лише вчителі пілотних шкіл, а й близько чверті педагогів загальноосвітніх та спеціалізованих закладів.Абсолютна більшість опитаних керівників закладів освіти – 99% – переконані, що передбачені реформою НУШ зміни здатні покращити якість шкільної освіти в Україні. Така ж сама частка керівників переконана, що реформа НУШ продовжуватиметься і далі, повною мірою або принаймні частково.
Близько двох третин опитаних керівників дотримуються думки, що впровадження реформи НУШ могло би бути ефективнішим, третина (31 %) – що процес впровадження реформи є ефективним і так. За оцінками керівників, впровадження реформи могло би бути ефективнішим зокрема в аспектах матеріально-технічного забезпечення (вчасно і в більшому обсязі), створенні освітнього середовища (облаштування коридорів, туалетів, спортивної бази, реалізація принципу безбар’єрності тощо), питаннях кадрового забезпечення, узгодженості між різними ланками освіти, приведенні нормативних документів до одних вимог, інформуванні батьків та громадськості щодо НУШ, зменшенні навантаження на вчителя, кількості дітей у класі, а також покращенні забезпечення дітей із особливими освітніми потребами (психологічний супровід, безбар’єрність тощо).
Більшість батьків так само позитивно оцінюють НУШ. З-поміж батьків учнів пілотних шкіл таких 81%, спеціалізованих закладів – 55%, загальноосвітніх шкіл – 51%. Із принципів НУШ батьки третьокласників найбільше підтримують дитиноцентризм, виховання на цінностях та педагогіку партнерства.
З-поміж того, чого на думку батьків найбільше не вистачає в шкільному житті їхніх дітей – це завдань на формування м’яких навичок (критичного мислення, лідерства, уміння керувати емоціями). Цю відповідь серед інших запропонованих обрали 58 % батьків учнів спеціалізованих шкіл, 52 % – пілотних, та 51 % – закладів загальної середньої освіти. Також вона очолює рейтинг потреб і батьків, чиї діти навчаються у великих містах – 59 %. У селах в першу чергу бракує комфорту у шкільному побуті – належного опалення, якісної питної води й харчування, комфортних убиралень тощо (50 %), якісного освітнього середовища – меблів, техніки в класі, навчальних матеріалів, підручників тощо (48 %) і лише потім завдань на формування м’яких навичок (47 %).
49 % батьків учнів пілотних шкіл вважають, що у шкільному житті їхніх дітей бракує оцінювання за чіткими критеріями. Водночас решту батьків ця проблема турбує значно менше – 20 % серед батьків учнів спеціалізованих шкіл та 21 % – закладів загальної середньої освіти.
За результатами дослідження його автори також напрацювали рекомендації щодо впровадження реформи НУШ. Рекомендації стосуються, зокрема, професійного розвитку педагогів та керівників шкіл, методики викладання та навчально-методичного забезпечення педагогів, системи оцінювання навчальних досягнень учнів, розвитку в учнів наскрізних умінь, наповнюваності класів, впровадження інклюзивної освіти.
Із результатами дослідження можна ознайомитись за посиланням.
Довідково.
Моніторинг впровадження реформи НУШ проводився з ініціативи МОН громадською організацією “Центр підтримки освітніх реформ” у співпраці з Командою підтримки реформ МОН за фінансової підтримки Швейцарії та Міжнародного фонду “Відродження”.
Дослідження проводилось з використанням методів спостереження (за роботою вчителів та учнів на уроках, за виконанням учнями компетентнісних завдань), анкетування (учнів 3-х класів, батьків учнів, вчителів) та інтерв’ювання (опитувальників адміністрації шкіл).
Дослідження проводилось за допомогою форм спостереження, анкет та опитувальників, компетентнісних завдань. За допомогою цих інструментів досліджувалась думка учнів 3-х класів, батьків учнів, вчителів та адміністрації шкіл.
Перший етап дослідження проведено 2019 року із залученням третьокласників, які навчаються за Державним стандартом початкової загальної освіти 2011 року. Водночас до вибірки було включено частину шкіл, які пілотують Держстандарт початкової освіти 2018 року.
Другий етап заплановано на 2020-2021 навчальний рік. У ньому візьмуть участь третьокласники, які вже навчатимуться за програмами, розробленими на основі Держстандарту початкової освіти 2018 року.
Порівняння даних дослідження 2019 та 2020 років дасть змогу комплексно оцінити реалізацію цілей Нової української школи, відслідкувати зміни, спричинені реформою НУШ, у частині сформованості наскрізних умінь в учнів, застосуванні підходів до організації освітнього процесу, сприйняття реформи батьками, адміністрацією навчальних закладів.
Нагадаємо, Кабінет Міністрів ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року.
