Мова росте елементарно, разом з душею народу. (І.Франко)
Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. (І.Огієнко)
Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. I нема насильства нестерпнiшого, як те, що хоче вiдiрвати в народу спадщину, створену незчисленними поколiннями його вiджилихпредкiв. (К.Ушинський)
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. (Л.Костенко)
Скільки української мовної території, стільки й української державності. (І.Заєць)
Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація. (Ю. Дзерович)
Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації. (І.Лосєв.)
Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження. (В. Овсянико-Куликовський)
Мова – втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмоïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови… (М.Рильський)
Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.(В. Голобородько)
Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. (Народна мудрість)
Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави. (М.Даукша)
Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові. (Народна мудрість)
Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя – усе це показник цивілізованості суспільства. (О.Пономарів)
А мова – це душа народу, народ без мови – не народ. (В.Сосюра)
Рідна мово, без тебе ніхто я, мов відірваний вітром листок. (П.Перебийніс.)
Коли забудеш рідну мову, забудеш душу ти свою. (В.Сосюра)
Коли в огонь живої мови чуття святого надаси, ти станеш лицарем краси, і визволення, і любові. (М.Вороний)
Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим в неї. (О. Гончар)
