На слуханнях очікувано велику увагу було приділено питанню доступності та розвитку мережі дитсадків, – пише zn.ua. – Хоча останніми роками черга там помітно скоротилася, проблема охоплення, на жаль, нікуди не поділася.
Особливо болісна вона для сільських територій. У селах лише 41% дітей відвідують дитсадки.
Питання доступності розпадається на дві складові: наявність дитсадків та місць у них і готовність родини віддати туди дитину.
Перша проблема вирішується насамперед грішми. Необхідно будувати нові дитсадки й відкривати дошкільні групи при школах. Ось тільки в місцевої влади на це хронічно бракує грошей. На слуханнях ішлося про державну підтримку розвитку мережі дитсадків та – як варіант – організацію підвезення дітей там, де створювати цілий садок недоцільно.
Однак навіть якщо припустити, що уряд разом із місцевою владою виділить удосталь коштів, лишиться проблема №2, а саме – небажання батьків віддавати дитину в садок.
Дошкільна освіта і ранній розвиток найбільше потрібні найменш привілейованим родинам, але саме вони мають найменше шансів їх отримати. Тому що живуть у маленькому селі, де немає дитсадка. Тому що сім’ї не по кишені навіть невеликі додаткові видатки – наприклад, плата за харчування чи внески на побутові потреби дитсадка.
Крім того, родини з нижчим соціально-економічним капіталом менше схильні вкладатися у розвиток та освіту дітей. І не лише тому, що в них менше ресурсів, а й тому, що для них освіта і розвиток дітей часто не є пріоритетом, і при виборі закладу більше важить не якість освіти, а близькість садочка до домівки чи роботи.
Звісно, переважна більшість батьків бажають дітям найкращого. Однак їхня спроможність дати це найкраще дитині або уявлення про те, що саме є найкращим, різняться, залежно від рівня освіти, статків родини, соціального оточення та інших чинників, досить далеких від власне освіти.
Проблема раннього розвитку дітей до 3 років
Інша проблема — розширення доступу до раннього розвитку (для дітей віком 1-3 роки). Під час слухань ішлося насамперед про необхідність просвітницької роботи з батьками та розширення соціально-педагогічного патронажу, а також про розробку і впровадження у практику дошкільної освіти науково-методичного забезпечення раннього розвитку дітей.
Однак кричущо мала кількість місць у дитсадках для дітей віком до трьох, а особливо – до двох років робить ці розмови просто абстрактним розумуванням.
Так, створити мережу ясел чи центрів раннього розвитку для малюків віком від одного року – це дуже дорого. Зараз наша держава не може собі це дозволити ані в селах, ані в кожному мікрорайоні міст. Принаймні не може профінансувати державні такі заклади – а от приватних центрів розвитку, гуртків і ясел, де дитину готові навчити чого завгодно з найбільш раннього віку, у великих містах не бракує, — були б у батьків гроші).
Зарплатня в дошкіллі
На комітетських слуханнях, звісно, не оминули увагою і тему грошей. Дошкільна освіта, на відміну від середньої школи, повністю фінансується з місцевих бюджетів, а не з МОН. А платоспроможність місцевої влади разюче різниться від громади до громади.
Є ОТГ, які будують новенькі садочки з ліфтами, ресурсними кімнатами й медіатеками. А буває й навпаки: діти проводять час у старих приміщеннях, грошей на всі виплати, гарантовані педагогам законодавством, не вистачає, або садка немає взагалі.
На цих слуханнях перспектива субвенцій на дошкільну освіту з центрального державного бюджету почала звучали не як мрія, а як запланована на найближчий час реальність.
Утім, поки що йдеться не про систематичне фінансування, а про окремі субвенції на кшталт виплати молодим педагогам, які вирішать піти працювати у дитсадок.
Зменшення педнавантаження й фінансова автономія дитсадків
Загалом, на слуханнях обговорювалося багато моментів, навколо яких буде вибудовуватися нова редакція закону «Про дошкільну освіту».
Вже зараз можна сказати, що слід очікувати розширення видів дошкільної освіти. Крім того, на дитсадки пошириться система забезпечення якості освіти: поєднання зовнішнього інституційного аудиту і внутрішнього організаційного розвитку.
Йшлося під час слухань і про фінансову автономію дитсадків – передачу рішень щодо закупівель, розпорядження спецфондом, преміювання працівників від управління освіти керівництву дитсадка.
Можна чекати і поліпшення умов праці вихователів. На слуханнях пропонувалося знизити їм педагогічне навантаження з 30 до 25 годин і подовжити відпустку (як відомо, вона в них менша, ніж у вчителів).
Висновки спостерігачки
Джерело: https://vse.ee/bzo
