У 2018 році Міністерство освіти і науки України закупило основний пакет методик для тестування дітей з особливими освітніми потребами на базі інклюзивно-ресурсних центрів. На основі результатів тестувань фахівці ІРЦ зможуть робити комплексні висновки для написання індивідуальних програм розвитку в школах. Детально про перелік та призначення методик розповідає керівник відділу адаптації та розробки тестів компанії “ОС Україна” Катерина Шкуропат.
– Які саме методики закупили для України і в чому їхня особливість?
До комплектів, які надійшли в кожен ІРЦ, входять 5 методик. Це методики для визначення інтелектуального рівня розвитку дитини, методика WISC-IV або Шкала Векслера для дітей – IV видання та методика Leiter-3, шкала продуктивності Лейтера – 3 видання. Ці методики спрямовані на визначення рівня інтелекту.
Методика Векслера містить вербальні тести, і її віковий діапазон застосування – від 6 до 16 років. Шкала Лейтера містить невербальні інструкції і завдання і не потребує вербальної комунікації з дитиною взагалі. Спочатку її створювали як методику для дітей з порушеннями слуху та мовлення, але вона знайшла широке застосування для дітей з аутизмом. Завдяки невербальному компоненту вона широко застосовується для осіб з абсолютно різними порушеннями. Її віковий діапазон – від 3 до 75+ років, тобто підходить і для дітей, і для дорослих.
Також є дві методики, спрямовані на визначення особливостей розвитку дітей з розладами аутистичного спектру – це PEP-3 та CASD.
PEP-3 розроблена в межах “TEACCH” (програма для навчання та роботи з дітьми з РАС та іншими розладами) і вузькоспрямована на дітей з РАС. Зараз є великий запит на оволодіння псидіагностичними інструментами, які можуть підтвердити або спростувати наявність у дитини РАС. Обережно вживаю слово “діагностичний”, тому що психологи не можуть ставити діагнози.
Отже, ми завжди наголошуємо, що за результатами роботи з будь-якою з методик ми не ставимо діагноз та не формулюємо жодних діагностичних рішень. Ми визначаємо поведінкові, когнітивні або емоційні прояви дитини. І ми кажемо про діагностування лише в контексті визначення особливостей. Ми не діагностуємо аутизм за PEP, а визначаємо поведінкові та когнітивні прояви. Саме в цьому перевага.
Сама методика виглядає як гра, схожа на набір іграшок. Але кожна іграшка – стимул, який спеціаліст дає дитині і фіксує її поведінкові реакції за чітким протоколом, на основі якого нараховуються бали. Кожна поведінкова реакція оцінюється певною кількістю балів, і вже виходячи з віку дитини, ці бали переводяться в певні показники.
Інша методика, спрямована на визначення проявів РАС у дітей, – це CASD, скрінінгова методика. Вона складається із запитань до батьків або спеціалістів, які проводять з дитиною найбільше часу. Тобто є кілька варіантів заповнення методики CASD: батьками, опікунами чи корекційними педагогами. Останнє можливо, але є небажаним, тому що запитання в методиці стосуються і деяких побутових аспектів поведінки дитини, прийому їжі, гігієни тощо.
Остання методика – опитувальник CONNERS-3. Вона потрібна для виявлення РДУГ (розладів дефіциту уваги та гіперактивності). Тест складається з трьох форм: для самої дитини, для батьків (опікунів) і вчителів-педагогів. Віковий діапазон для CONNERS-3 – від 6 до 16 років.
Аналіз результатів має відбутись мінімум за трьома формами. Дітям молодшого віку (6-7 років) форма самозвіту не надається. Замість неї додаткову форму мають дати або вчителю, або батькам чи опікунам. Загалом за CONNERS-3 може бути зібрано до 5 джерел інформації. Опитувальник містить трохи більше 100 запитань. Цінність CONNERS-3 в тому, що методика дає розуміння про функціонування дитини в різних контекстах.
– Чим зумовлений вибір саме цього комплекту методик?
П’ять діагностичних інструментів – це неповний перелік того, що має бути в кабінеті психолога. Це стартовий набір. Ці методики обирали переважно через процентне співвідношення порушень, які трапляються в дітей від 1 до 16 років. Це:
- РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивність), який має принаймні одна дитина з класу в 30 дітей;
- РАС (розлади аутистичного спектру) – одна дитина на 68, це світова статистика;
- дислексія, дисграфія, дискалькулія (від 3% до 10%).
Також це світовий стандарт діагностики, і ми весь час на цьому наголошуємо. Я завжди розповідаю історію, коли батьки отримали можливість повезти дитину на діагностику до США. Заключення взяли із центру в Києві, який працював саме за цими методиками.
Висновок переклали англійською, і у США спеціалісти сказали продовжувати в тому ж дусі. Вони не просто підтвердили, а зрозуміли, що з дитиною робили, навіщо і які результати це дало. Це дуже важливо для інтеграції України в європейське суспільство. Це все начебто далекі від діагностики речі, але насправді ні. Ми як фахівці, які підвищують свою кваліфікацію, маємо зважати на іноземні джерела.
