І вчителі, і самі асистенти часто сприймають і описують функціонал асистента як помічника учня з ООП, – зазначено у документі.
Кількість учнів з особливими освітніми потребами в одному класі має становити не більше 3-х, але практика показує, що часто нормативно дозволена кількість таких дітей в одному класі порушується і варіюється від 1 до 8 учнів. Про це йдеться у дослідженні якості інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами, опублікованому на офіційному порталі Міністерства освіти і науки України.
У дослідженні йдеться, що проблема з наповненістю класів виникає через підвищений попит на школи, які вже впроваджують #інклюзивне навчання. Такі заклади освіти мають:
- позитивний імідж;
- достатній штат корекційних педагогів;
- сформоване інклюзивне освітнє середовище;
- відповідну матеріально-технічну базу для корекційних занять;
- педагоги вміють працювати з дітьми з ООП.
Це формує підвищений попит на такі заклади освіти з боку батьків дітей з ООП, – йдеться у дослідженні.
Щодо організаційних моментів, за результатами дослідження, є проблема організації класу, де наявні діти з різними #ООП.
Зокрема, це впливає не лише на роботу асистентів і педагогів, але і на самих учнів – залежно від освітніх потреб, вони мають різні супутні прояви, які задовольнити для них в одному класі не завжди вдається.
Також за підсумками дослідження було виявлено проблему взаємодії педагогів і асистентів учителя. Асистент має допомагати забезпечувати особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами, брати участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку учня, адаптувати навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у класі.
І вчителі, і самі асистенти часто сприймають і описують функціонал асистента як помічника учня з ООП, – зазначено у документі.
Як підсумок у документі сказано, що питання ефективної взаємодії потребує посиленого #навчання і педагогів, і асистентів учителів щодо способів налагодження взаємодії під час уроку. Також покращення якості інклюзивного навчання потребує #дослідження практики співпраці вчителя і асистента.
Також у дослідженні йдеться про проблеми з обізнаністю щодо нормативно-правового забезпечення, шлях дитини до інклюзивного навчання, проблеми на рівні закладу з точки зору різних зацікавлених сторін тощо.
