Особливості організації інклюзивного навчання дітей з розладом аутистичного спектра

vseosvita.ua

Для дітей з різними порушеннями слід підбирати різні корекційно-розвиткові заняття.

Інклюзія відкриває можливості для багатьох дітей навчатися у межах своїх можливостей, мати друзів, розвивати свої таланти тощо. У вебінарі директорка комунальної установи «Бердичівський інклюзивно-ресурсний центр» Бердичівської міської ради Людмила Верещак ознайомить педагогів з основними проявами РАС та інструментами психолого-педагогічної адаптації/модифікації: освітнього середовища, оцінювання, навчальних матеріалів.

Що таке «розлади аутистичного спектра»?

  • Стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування.
  • Розлад психологічного розвитку, який характеризується порушеннями у сферах соціального розвитку, розвитку мовлення, здатності спілкуватися, а також стереотипною, обмеженою поведінкою.
  • Спектр психологічних характеристик, що описують широке коло аномальної поведінки та труднощів у соціальній взаємодії й комунікаціях, а також жорстко обмежених інтересів і часто повторюваних поведінкових актів.

РАС як категорія ООП

Коли дитина з аутизмом як медичним діагнозом приходить до інклюзивно-ресурсного центру для проведення комплексної оцінки розвитку, щоб надалі визначити свій індивідуальний шлях та отримати рекомендації у навчанні, фахівці ІРЦ можуть розглядати її з різних сторін та по-різному рекомендувати її корекційну складову.

Можливі категорії ООП:

  • ЗПР (діти, які мають великий потенціал до навчання);
  • інтелектуальні порушення;
  • розлади спектру аутизму;
  • складні комбіновані порушення.

Основні прояви РАС

Соціальна комунікація:

  • у спілкуванні обмежене використання жестів і міміки;
  • розвиток мовлення не відповідає віку;
  • не реагує на прості вказівки та звертання до неї.

Соціальна взаємодія:

  • не наслідує ігри інших дітей, поведінку батьків;
  • не виявляє зацікавлення до гри з однолітками;
  • рідко встановлює зоровий контакт.

Повторювана діяльність:

  • має обмежене коло уподобань, наприклад, грається лише одним предметом, викладає у ряд предмети (незвичні);
  • механічно повторює почуті слова багаторазово;
  • має стереотипні рухи, наприклад, клацає пальцями, крутить головою, погойдується.

Особливості сприймання:

  • боїться різких звуків, часто затуляє у процесі долонями очі, вуха;
  • не хоче, щоб її торкалися, обіймали, гладили по голові.

Індивідуальна освітня траєкторія особи з РАС

Від усіх попередніх факторів залежить індивідуальна освітня траєкторія особи з РАС. Основними її моментами є:

  • комплексна оцінка розвитку в ІРЦ;
  • визначення освітніх потреб (труднощів)/рівня підтримки у закладі освіти;
  • організація інклюзивної форми навчання у ЗО;
  • створення команди супроводу;
  • збір інформації/поведінка, звички, способи навчання, ритуали, способи комунікації;
  • спостереження/контактність, адаптаційні можливості, потреби в усамітненні, реакції на звуки, темп працездатності, можливість працювати у парі, інтереси, емоційний стан.

Постановка правильних цілей для дитини з РАС

Зокрема, порушення спостерігаються у трьох сферах: комунікація, соціальна взаємодія та поведінка.

Комунікація

  • Запитання (запитує про предмети, діяльність, дії; запитує про допомогу, коли у цьому є потреба, правильно використовує займенники у запитаннях).
  • Називання предметів (називає предмети, діяльність, дії; вірно використовує прийменники; називає емоції).
  • Сприймання (розпізнає предмети, діяльність, дії; розпізнає прийменники, прикметники; виконує інструкції).
  • Привітання (говорить «Привіт», коли вітається з іншими; підходить до іншої людини, щоб привітатися).
  • Невербальні засоби (є зоровий контакт; показує на предмет, що зацікавив).
  • Вплив суб’єктів спілкування один на одного (підтримує розмову; змінює тему розмови, коли партнер її змінює; закінчує розмову вчасно).

Соціальна взаємодія

  • Спільна увага та навички взаємодії (відповідно використовує зоровий контакт; використовує міміку відповідно до контексту ситуації/розмови).
  • Соціальна гра (сидить поруч з іншими дітьми під час уроку/заняття/гри; копіює поведінку інших дітей).
  • Усвідомлення (розуміє базові соціальні пози та жести).
  • Дружба (просить дозволу, щоб взяти чию-небудь річ; ділиться предметами з іншими).
  • Соціальне включення та розв’язання проблем (звертається за допомогою для розв’язання соціальних проблем за необхідності).

Поведінка/інтереси/діяльність

  • Стереотипна поведінка (утримується від стереотипної поведінки; справляється з неочікуваними змінами сенсорних подразників).
  • Гнучкість у змінах режиму (справляється з запланованими та регулярно очікуваними завдання у графіку, з незначними несподіваними змінами у житті).
  • Нав’язливі думки й поведінка (відстежує нав’язливу поведінку; робить продуктивну діяльність замість нав’язливої поведінки).

Напрямки корекційно-розвиткових занять

Для дітей з різними порушеннями мають підбиратись різні корекційно-розвиткові заняття. Вони містять:

  • корекцію розвитку, розвиток мовлення;
  • СПО, ритміка;
  • альтернативну комунікацію, ритміку, розвиток мовлення/СПО;
  • кінезотерапію, анімалотерапію, арттерапію;
  • працетерапію, ерготерапія, Монтессорі-терапію.

Організація діяльності у закладі освіти

Психолого-педагогічна адаптація.

  • Гнучкий розклад.
  • Візуалізація: режим дня/розклад/навчальні матеріали.
  • Збільшення часу на виконання завдань.

Освітнє середовище.

  • Збіднене середовище.
  • Місце для усамітнення.
  • Ресурсна кімната.

Корекційне обладнання.

  • Обтяжений жилет/ковдра/нарукавники.
  • Підвісні конструкції (гойдалки).
  • Балансири.
  • Пісочниці.

Комунікація.

  • Поінформованість.
  • Спостереження.
  • Комплексний підхід.
  • Системний супровід.